Вагінізм вражає близько 0,5% усіх жінок. Це стан, при якому м’язи навколо входу у піхву мимоволі скорочуються, роблячи будь-яке проникнення надзвичайно болісним.
Жінки, які страждають на вагінізм, можуть мати труднощі з налагодженням сексуальних стосунків. Вони можуть відчувати себе неповноцінними або такими, що не можуть достатньо дати партнеру. Прийняття та підтримка таких людей має значний позитивний ефект, адже вагінізм часто має психологічну природу.
Якщо ви живете з вагінізмом, проникнення викликає значний біль — під час сексу, введення тампона чи менструальної чаші, або мастурбації пальцями чи секс-іграшками.
Вагінізм класифікується як первинний, якщо жінка завжди мала цю проблему, і як вторинний, якщо раніше статевий акт був можливий і безболісний, але зараз ні. Варто зазначити, що прояви вагінізму можуть бути різноманітними, тому ці класифікації доволі умовні, але симптоми можуть вказувати на інші захворювання. Якщо ви відчуваєте біль або дискомфорт — зверніться до лікаря.
Хоч це і прикро, вагінізм не є вироком для сексуальності. Проблеми виникають через невиправдані чи нерозділені очікування або якщо стан приховується через невпевненість і страх. Пари можуть пристосуватися завдяки відкритій комунікації й насолоджуватися сексуальною стимуляцією без проникнення, наприклад, оральним сексом.
Фізичні симптоми вагінізму включають печіння, поколювання й відчуття надмірної стислості під час сексу; постійний біль без очевидної причини; тривалий дискомфорт чи біль після пологів, грибкових чи сечостатевих інфекцій, ЗПСШ, зґвалтування, менопаузи чи інших проблем; м’язові спазми та затруднене дихання.
Психологічні симптоми включають сором, невпевненість, страх і/або уникання сексу, втрату сексуального інтересу, бажання обманювати партнера щодо сексу, дискомфорт під час розмов про будь-яке проникнення.
Страх перед проблемою — природний. Визнати її існування означає визнати можливі наслідки, тому інколи люди страждають роками, нічого не виясняючи. Диспареунія рідше лікується у порівнянні з іншими проблемами, адже є дуже особистою темою.
Стосунки часто страждають через нелікований вагінізм, особливо коли проблема приховується. Може з’являтися недовіра, робляться неправильні висновки щодо відсутності сексу. Ігнорування болю й змушування себе до проникнення часто призводить до ще більших травм. Вагінізм — не щось, що можна просто «пропустити повз», а лікування потребує терплячості та часу.
Лікування вагінізму може бути емоційно складним для жінок із негативним досвідом. Травматичні випадки створюють психологічні бар’єри, які заважають розслабитися у провокуючих ситуаціях.
Зазвичай лікування включає наступне:
Якщо лікування проводиться уважно та послідовно, ймовірність повного (і стійкого) одужання дуже висока, навіть якщо біль тривав місяцями, роками чи десятиліттями.
Відстежуйте свій цикл разом із WomanLog. Завантажуйте WomanLog зараз: