Що таке сексуальність і що вона означає для мене?
Хоча слово «сексуальність» часто змушує думати про статевий акт, це поняття набагато ширше, ніж просто статеві стосунки й відтворення як біологічну функцію. Сексуальність — це цілісний концепт, який включає фізіологічні та психоемоційні потреби людини в любові, близькості та задоволенні; це набір моделей поведінки, через які ми отримуємо те, чого нам хочеться і що нам потрібно, підкоряючись як писаним, так і неписаним правилам. Або й ігноруючи їх.
Поняття «людська сексуальність» включає спосіб, у який люди ототожнюють і проявляють себе як сексуальні істоти, ким по суті є кожна людина. Сексуальність — невід’ємна частина людського життя. Усвідомлення власної сексуальності допомагає щиро проявляти думки, почуття й емоції, а також дозволяє встановлювати зв’язки з іншими.
Для багатьох дослідниць сексуальність — це центральна вісь людського життя — вона починається ще в дитинстві й триває задовго після завершення репродуктивного віку. Сексуальність включає не лише сексуальні стосунки як такі, а й сексуальну ідентичність, сексуальну орієнтацію, еротизм, задоволення, інтимність і відтворення.
Свою сексуальність ми проживаємо через думки, фантазії, бажання, переконання, ставлення, цінності, поведінку, практики, ролі, стосунки. Вона формується під впливом багатьох перетинаючих факторів — біологічних, психологічних, соціальних, економічних, політичних, культурних, етичних, правових, релігійних, історичних та духовних.
Коротка історія
Сексуальність цікавила людство з найдавніших часів. Свідчення осмислення сексуальності є вже в мистецтві найперших цивілізацій і в найдавніших писемних пам’ятках, які дійшли до нас як культурна спадщина.
Відомий приклад — Камасутра — давньоіндійський санскритський трактат про сексуальність, еротизм і емоційне самоздійснення, написаний між 400 роком до н.е. і 300 роком н.е. (точні дати залишаються невідомими, їх досліджують історики).
Насправді це ґрунтовний посібник з мистецтва жити, природи любові, пошуку партнерки, збереження взаємної пристрасті та інших аспектів задоволення в житті людини.
Різномаїття сексуальних проявів також представлено в мистецтві й літературі античної Греції та Риму — описуються як гетеросексуальні, так і гомосексуальні стосунки, в тому числі груповий секс.
Згодом християнська церква суттєво вплинула на сприйняття сексуальності в Західному світі: була введена концепція первородного гріха, прославлялась цнотливість і невинність жінок, а сексуальність визнавалась лише в межах церковного шлюбу. Фізичне тяжіння вважали неважливим при виборі пари; шлюб укладався з матеріальних міркувань.
Проте така позиція поступово почала вважатись лицемірною, адже сексуальність, бажання й еротизм присутні завжди, навіть серед тих, хто нібито транслює «волю Бога».
Навіть у середньовіччі, яке називають Темними віками, художниці додавали еротичні акценти на іконах святих, а письменниці з сарказмом висміювали показну побожність духовенства.
Сюрприз — жінки теж сексуальні істоти!
Науковий інтерес до сексуальності з’явився набагато пізніше — лише у XIX столітті. Перші дослідження були спрямовані на класифікацію моделей сексуальної поведінки як «норми» чи «відхилення». Наприклад, жіноча сексуальність — бажання жінки мати сексуальне задоволення — вважалася патологією. Це називали «жіночою істерією», і рекомендували відповідне лікування.
Механічні вібратори створювали для проведення генітального масажу, який мав викликати «припадок» і тимчасово знімати симптоми «істериї», тобто лікарі допомагали жінкам, які страждали від відсутності сексуального задоволення, відчути оргазм.
Лише на початку XX століття наукова спільнота Америки й Європи почала визнавати, що жінки теж мають природну сексуальну потяг і потребують задоволення. Протягом століть жінок вважали лише засобом задоволення чоловічої пристрасті.
Дівчат виховували з думкою, що заміжня жінка має обов’язок задовольняти чоловіка і народжувати дітей. Жіночі бажання суворо обмежувались як негідні, а секс поза шлюбом вважався гріхом.
Завдяки Зиґмунду Фройду (1856–1939), «батькові сучасної психології», цей міф було розвінчено. Спостерігаючи за своїми пацієнтками, Фройд дійшов висновку, що і жінки, і чоловіки є сексуальними істотами, а сексуальність починає формуватися ще в ранньому віці.
Не тільки інстинкт, запрограмований природою
Людська сексуальність, на відміну від тваринної, еротична — це значно більше, ніж просто інстинкт до розмноження. Ми свідомо визначаємо та вдосконалюємо поведінку, яка приносить сексуальне задоволення і стимулює ерогенні зони, включаючи розум.
Розвиток психології як науки призвів і до появи сексології — науки про сексуальну поведінку людини. Постійно з’являються нові знання, які допомагають руйнувати поширені міфи й дати чіткі відповіді на ваші запитання щодо власної сексуальності.
Варто пам’ятати, що різні культури й суспільства досі мають різне ставлення до сексуальності — десь це відкрито й ліберально, десь присутні суворі приписи, майже скрізь залишаються табу. Та незалежно від того, де живете і з ким, розуміння власної сексуальності необхідне для побудови здорових і тривалих стосунків.
Здорова сексуальність означає не лише фізичне здоров’я і відсутність інфекцій, які передаються статевим шляхом, але й розвиток позитивного й поважного ставлення до сексуальності інших, створення безпечних, приємних для всіх стосунків без насильства та дискримінації.
Сексуальність також обумовлює широкий спектр позитивних впливів на здоров’я, які виходять далеко за межі спальні. Здорове сексуальне життя:
- підсилює імунітет
- покращує лібідо (сексуальний потяг)
- допомагає зміцнити м’язи тазового дна для профілактики нетримання
- знижує кров’яний тиск і ризик серцевого нападу
- полегшує біль і спазми — зокрема менструальні чи головний біль
- покращує сон і зменшує стрес
Складна, різна, мінлива
Людська сексуальність складна й може суттєво відрізнятись у різних людей, а одна й та сама людина може по-різному проявляти сексуальність у різні періоди. Не всі для нас однаково привабливі сексуально — якщо вам приємно з кимось спілкуватися або ви вважаєте людину гарною, це не означає, що прагнете з нею інтимності.
Сексуальні стосунки також змінюються з часом: жагуча пристрасть поступово може перетворюватися на лагідну дружбу, де емоційна близькість стає важливішою за фізичну.
Сексуальна поведінка не обмежується лише інтимним актом, вона також дуже різноманітна. Секс може бути наодинці, у парі (з партнеркою чи партнером будь-якої статі), або в групі — це не завжди про проникнення.
Сексуальні фантазії — це теж нормально; одні намагаються втілити свої мрії, а інші ніколи не практикують того, про що фантазують.
Деякі люди не відчувають сексуального потягу взагалі і чудово почуваються з цим. Якщо вам комфортно зі своєю сексуальністю й ви не порушуєте межі інших, особиста сексуальність цілком здорова й нормальна.
Що таке сексуальна орієнтація?
«Сексуальна орієнтація — це стійкий тип романтичного або сексуального тяжіння (або комбінація цих почуттів) до осіб протилежної статі/гендеру [гетеросексуальність], тієї ж статі/гендеру [гомосексуальність], або до обох статей/більше ніж одного гендеру [бісексуальність].» (із Вікіпедії)
Сексуальна орієнтація може змінюватися з часом. Наприклад, людина може вважати себе гетеросексуалкою в юності, особливо якщо ґрунтується на вимогах суспільства, яке не приймає одностатеві стосунки. Згодом ця ж людина може усвідомити, що її приваблюють лише особи своєї статі та знайти в собі сили це визнати.
Сексуальна дискримінація
Якби все було так просто, навколо сексуальності не виникало б стільки напруги, плутанини й непорозумінь.
Хтось завжди почувається комфортно зі своєю сексуальністю й ніколи не сумнівається в собі, а інша може все життя шукати відповідь на питання своєї сексуальної ідентичності.
Часто люди чудово усвідомлюють свої бажання, але ніколи не наважуються їх проявити, розуміючи, що це не прийнято в суспільстві. Комусь складно або зовсім неможливо прийняти інакшу сексуальність. У суспільствах, де такі переконання переважають, сексуальні меншини зазнають як відкритої, так і прихованої дискримінації, навіть фізичного насильства й соціальної ізоляції.
Дослідження показують: порівняно з загальним населенням, ЛГБТІ (лесбійки, геї, бісексуалки, трансгендерні й інтерсекс-особи) мають підвищений ризик депресії, тривожності, залежностей, бездомності, самопошкоджень та суїцидальних думок.
Особливо це стосується підлітків та молоді ЛГБТІ, які знайомляться з власною сексуальністю та стають жертвами булінгу в школах.
Якщо ви чи близька до вас людина зіштовхується з такими проблемами, або ви переживаєте неприйняття власної сексуальності чи дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації:
- припиніть спілкування з тими, хто вас ображає — час найдорожчий ресурс
- зверніться за підтримкою до людини, якій довіряєте — подруги, рідної людини, лікарки, психологині
- зателефонуйте на місцеву «гарячу лінію» або пошукайте ресурси в інтернеті
- дозвольте собі стільки часу, скільки треба, щоб зрозуміти свою сексуальність
- якщо ви думаєте, що є лесбійкою/геєм, але не хочете «камінг-ауту» — це теж нормально
Ви можете відстежувати свій цикл у WomanLog. Завантажте WomanLog зараз:
