Мігрень — складне неврологічне захворювання
Якщо запитати когось, що таке мігрень, скоріш за все, вам скажуть, що це сильний головний біль. Частково це правда, але таке визначення спрощує суть. У цій статті ми розглянемо стадії, симптоми та міфи, пов'язані з мігренню, а також поговоримо про стратегії подолання, що допомагають полегшити перебіг захворювання.
Щоб ефективно керувати мігренню, важливо розуміти різні етапи цього процесу і навчитися розпізнавати тригери своїх нападів. Медична фахівчиня зможе порекомендувати ліки, які найбільше відповідають вашим симптомам. Деякі типи мігрені поширеніші за інші, тому для них створено більше засобів для полегшення стану.
П’ять етапів нападу мігрені
Напад мігрені може тривати від кількох годин до кількох днів. Супровідні симптоми поділяють на п’ять етапів. Не всі переживають їх усі, і симптоми різняться у кожної людини.
Етапи нападу мігрені зазвичай відбуваються у такій послідовності:
- Передвісниковий етап — за назвою видно, що це передчуття нападу. Він може тривати до трьох днів до появи болю і проявляється втомлюваністю, харчовими потягами, чутливістю до світла, дратівливістю та скутістю шиї.
- Аура може виникати до години перед болем і часто проявляється візуальними порушеннями: плями, лінії, спалахи, зірочки або тимчасова сліпота. Додатково спостерігається слабкість однієї половини тіла, запаморочення, оніміння, поколювання. Деякі жінки відчувають ауру без явного головного болю.
- Головний біль або основний етап нападу — найвідоміший симптом мігрені: сильний пульсуючий біль у голові, що може бути локалізованим чи розповсюдженим, інколи з нудотою чи блюванням, чутливістю до світла і/або звуків.
- Фаза розв’язання — біль поступово стихає, хоча іноді це відбувається раптово. Для когось блювання чи плач можуть приносити полегшення, багато хто зауважує, що сон допомагає впоратися з нападами.
- Відновлення або постдромальна стадія — завершальний етап, який іноді називають «мігреневим похміллям». Мігрень — травматичний досвід, тож тіло й розум потребують часу на відновлення. Симптоми часто нагадують передвісникову фазу, але не завжди.
Увага! Деякі симптоми мігрені можуть збігатися з ознаками інсульту. Інсульт — це раптовий, сильний та потенційно смертельний стан, коли кровопостачання мозку переривається або зменшується, і клітини мозку не отримують необхідний кисень та поживні речовини. Якщо у вас раптово виник сильний головний біль, порушилося мовлення, опустився куток рота чи з’явилося оніміння/слабкість обличчя, руки, ноги — особливо з одного боку тіла — негайно викликайте швидку!
Що спричиняє мігрень?
Більшість жінок з мігренню генетично схильні до цього захворювання. Мігрень може перескакувати покоління, тому її передача найчастіше пов’язана із дефектом або мутацією кількох генів.
Однак лише генетика не визначає наше здоров’я — навіть маючи спадкову схильність, мігрень може не проявлятись.
Мігрень не є гормональним захворюванням (у жінки з мігренню зазвичай немає порушень гормональної функції), але її перебіг залежить від коливань гормонів. Гормональні зміни, які переживають жінки протягом життя, пояснюють, чому мігрень у них зустрічається втричі частіше, ніж у чоловіків:
- мігрень починається з настанням статевого дозрівання у 10–20% жінок;
- пубертат частіше провокує мігрень без аури;
- часто простежується зв’язок між менструацією та початком нападів мігрені;
- вагітність зазвичай зменшує частоту нападів і може взагалі їх усунути;
- напади мігрені у більшості зменшуються після менопаузи, хоча в період перед нею можуть бути частішими.
У частини жінок напади мігрені трапляються лише під час менструації. Це катаменіальна або менструальна мігрень, що пов’язана зі спадом естрадіолу перед місячними. Напад може початися за 2–3 дні до початку менструації і тривати 3–4 дні після. Зазвичай це інтенсивна і стійка до лікування форма мігрені.
Зверніть увагу! Гормональна контрацепція впливає на рівень гормонів та може змінювати перебіг мігрені (як у кращий, так і у гірший бік). Якщо ви маєте схильність до мігрені, проконсультуйтеся з сімейною лікаркою або гінекологинею щодо оптимальних контрацептивів, щоб уникнути ускладнень.
Фактори, які провокують мігрень
Жінки з мігренню схильні до підвищеної чутливості до різних подразників, які «запускають» напад, хоч і не викликають саму мігрень.
Виявити тригери складно: перелік можливих чинників великий, а тригер може позначитися аж через вісім годин після впливу. До того ж, тригери можуть змінюватися у різні періоди життя.
Сенсорні та навколишні подразники, як-от яскраве чи мерехтливе освітлення, гучні звуки, екстремальні температури, висота, зміни погоди, різкі запахи чи смаки можуть запускати напад. Тригери не завжди раптові; наприклад, тривале користування комп’ютером — типовий тригер.
Голод чи відсутність повноцінного харчування — також поширений тригер. Якщо ви підозрюєте у себе харчову чутливість, уникайте шкідливих продуктів та добавок (особливо глутамат натрію, тирамін, нітрати, аспартам). Надмір кофеїну або різка відмова від нього також можуть провокувати напад. Навіть легке зневоднення має значення.
Відсутність фізичних навантажень або занадто інтенсивні тренування можуть стати причиною нападів, особливо якщо це незвично для конкретної людини. Натомість регулярні фізичні вправи допомагають керувати болем різного походження.
Фізичні стани, як-от травма голови, кашель через хворобу чи напруження м’язів від неправильної постави, також провокують напади.
Гормональні чинники — менструація, прийом гормональних контрацептивів, а також секс — теж можуть бути тригерами.
Важливу роль відіграє сон і регулярність сну. Засиджування до пізна, довгий сон у вихідні чи дрімота у невластивий час — усе це потенційні тригери. Якщо ви підозрюєте, що тригери у режимі сну, спробуйте встановити режим, який підходить саме вам, і дотримуйтесь його.
Стрес і напруження часто супроводжують головний біль, і мігрень — не виняток. Бувають і так звані «вихідні» головні болі, що виникають не від самого стресу, а від його різкої відсутності. У будь-якому випадку, зменшуйте загальний рівень стресу.
Зміни у розпорядку також можуть спровокувати напад — навіть позитивні, наприклад, відпустка чи подорож у інший часовий пояс.
Часто ми самостійно створюємо шкідливі звички. Наприклад, надмірне використання аналгетиків може призвести до хронічного болю. Якщо ви плануєте самолікування, обов’язково дослідіть побічні ефекти ліків і дотримуйтесь рекомендованих доз.
Тривога і депресія тісно пов’язані з мігренню. Жінки з мігренню більш вразливі до тривожних та депресивних розладів, які можуть посилювати перебіг мігрені. Консультація з психотерапевткою чи психіатринею буде дуже корисною.
Поширені помилки щодо мігрені
Причини і механізми мігрені до кінця не вивчені, тож навколо захворювання залишається чимало помилкових уявлень — особливо через схожість супутніх симптомів із ознаками інших хвороб.
Мігрень — це не травний розлад
Нудота і блювота входять до діагностичних критеріїв мігрені, але вони ж є типовими проявами сильного болю. Оскільки ці симптоми зазвичай спостерігаються тільки під час нападу, це підтверджує: корінь цих проявів у болю, а не в патології травлення.
Мігрень — це не офтальмологічне захворювання
Жінки з аурою під час мігрені бачать спалахи, лінії чи навіть відчувають тимчасову сліпоту. Інші головні болі також можуть супроводжуватися порушеннями зору, але вони слабші за мігрень і позбавлені характерної пульсації й супутніх симптомів.
Мігрень — це не синусит
Мігрень часто плутають із синуситом: закладеність носа і важкість у ділянці носа і лиця — спільні симптоми. Проте синусит майже завжди супроводжується температурою, неприємним запахом з рота, гнійними виділеннями з носа й зміною нюху, чого при мігрені не буває. Препарати, які застосовують при синуситі, можуть погіршити перебіг мігрені.
Діагностика та лікування
Передусім важливо отримати точний діагноз. Якщо ви відчуваєте напади мігрені або маєте спадкову схильність, зверніться до лікарки-неврологині — вона проведе обстеження, з'ясує симптоми та сімейний анамнез.
Щоб виключити інші причини болю, можуть бути призначені обстеження:
- МРТ. Дослідження використовується для діагностики пухлин, інсульту, крововиливів у мозок, інфекцій та інших неврологічних станів.
- КТ. Дозволяє виявити пухлини, інфекції, ушкодження мозку, крововиливи та інші захворювання, що можуть спричиняти головний біль.
Для боротьби з мігренню створено багато ліків, які поділяються на дві групи:
- Знеболювальні препарати. Їх приймають під час нападу для зменшення чи зупинки симптомів.
- Профілактичні ліки. Їх приймають регулярно (зазвичай щоденно), щоб знизити частоту і тяжкість нападів.
Лікування слід підбирати з урахуванням частоти та інтенсивності нападів, наявності нудоти чи блювання, а також супутніх захворювань. Виявивши й усунувши тригери, змінивши стиль життя і підібравши дієві для себе ліки, можна значно контролювати напади або навіть повністю їх уникнути.
Ви можете відстежувати менструальний цикл за допомогою WomanLog. Завантажуйте WomanLog прямо зараз:
