Передменструальний синдром (ПМС)
Головний біль. Болючість грудей. Перепади настрою. Дратівливість. Спазми. Втома. Порушення сну. Здуття живота. Сильна тяга до їжі. Акне. ПМС не буває доброю.
ПМС, або передменструальний синдром, – це комплекс фізичних і емоційних симптомів, з якими стикаються багато жінок у дні перед менструацією. Зазвичай вони проявляються протягом 5 днів до початку менструації й можуть тривати до тижня. Симптоми і їх інтенсивність відрізняються у кожної жінки.
У мене ПМС?
Клінічні прояви передменструального синдрому різноманітні, а точних причин досі не встановлено — це дратує як лікарок, так і жінок, які страждають від ПМС. Непостійний характер симптомів ускладнює діагностику, особливо тому, що описи станів не завжди є точними.
Як і для інших процесів, пов’язаних із циклом, регулярне фіксування симптомів та їх змін допомагає оцінити частоту, час появи й тяжкість проявів ПМС. Часом жінки дивуються, виявивши, що їхні скарги не завжди пов’язані зі змінами гормонального циклу.
Увага! Деякі прояви, характерні для передменструального синдрому, можуть збігатися із симптомами інших процесів чи захворювань. Якщо ваші симптоми сильні, зверніться до лікаря.
Наприклад, лікар може призначити вам перевірку щитоподібної залози. Порушення її функції — часті у жінок репродуктивного віку, а такі симптоми, як набір ваги, депресія та втома можуть свідчити про проблеми з щитоподібною залозою.
Симптоми ПМС умовно поділяють на три категорії:
- Фізичні — підвищена чутливість, головний біль, біль і набрякання грудей, біль у суглобах.
- Психологічні/емоційні — різкі зміни настрою, ознаки депресії, дратівливість, втома, порушення сну.
- Травні — здуття живота, нудота, діарея або закреп, блювання, розлади харчової поведінки.
ПМС чи ПМДР?
Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) є тяжчою формою ПМС. Симптоми ПМДР подібні до ПМС, але їх інтенсивність настільки висока, що вони заважають роботі, соціальній активності та стосункам. ПМДР також триває довше за ПМС — до двох тижнів.
Симптоми ПМДР включають симптоми ПМС, а також додаткові прояви, такі як напади злості, втрата інтересу до діяльності, яка раніше приносила задоволення, і відчуття безнадійності. Багатьом жінкам із ПМДР потрібне медикаментозне лікування, проте перед постановкою діагнозу важливо виключити інші можливі причини подібних симптомів: емоційні порушення (депресія, панічний розлад), а також фізичні стани (менопауза, ендометріоз, фіброміоми чи гормональні порушення).
Що викликає ПМС?
Досі не визначено точних механізмів виникнення ПМС, хоча більшість спеціалістів вважають його наслідком хімічних або нейробіологічних змін, зумовлених коливаннями рівня яєчникових гормонів — естрогену та прогестерону.
Впливаючи на роботу певних хімічних сполук мозку — нейромедіаторів (наприклад, дофаміну та серотоніну), ці гормони змінюють настрій. Дослідження показують, що жінки із розладами настрою, депресією чи післяпологовою депресією мають вищий ризик виникнення ПМС.
У поєднанні зі зниженим рівнем магнію й кальцію вплив на нейромедіатори може збільшувати апетит і посилювати тягу до певної їжі, переважно молочних продуктів і солодощів.
Коливання рівня естрогену й прогестерону можуть впливати й на інші гормони, наприклад альдостерон, який регулює баланс солі та води. Надлишок альдостерону спричиняє затримку рідини й здуття живота (метеоризм), чутливість грудей (масталгія) та набір ваги. Перепади настрою, уникнення соціальних ситуацій, безсоння, забудькуватість та сплутаність свідомості також виникають через гормональні зміни.
Виявлено, що жінки з ПМДР мають особливості в генах, які призводять до «дисрегульованої клітинної відповіді» на естроген і прогестерон. Дослідження тривають, і є сподівання на покращення лікування ПМС та ПМДР у майбутньому.
Як лікують ПМС?
Навіть із численними доказами фізичних проявів ПМС, лікарки досі не дійшли згоди щодо найкращих методів лікування, а підходи різняться. Мета лікування — полегшити симптоми. Це починається з ретельної оцінки проявів ПМС, їхньої інтенсивності та впливу на повсякденне життя.
Освіта й відстеження ПМС
Обізнана жінка краще впорається із симптомами ПМС, адже розуміє, що з нею відбувається. «Щоденник ПМС» дає змогу краще зрозуміти реакцію організму в різних умовах і в різних фазах циклу.
Зниження стресу також вважається ефективним підходом, зокрема для тих, хто веде активний і насичений спосіб життя. Важливо час від часу робити паузи у справах, знаходити час для речей, що приносять справжню радість. Посвячуючи собі декілька днів щомісяця, ви можете помітити зменшення симптомів.
Деяким жінкам важко самотужки вийти із стресових станів. У разі сильної тривожності, дратівливості або депресії варто звернутися по психологічну підтримку.
Медикаменти
Безрецептурні знеболювальні, такі як ібупрофен або аспірин, можуть допомогти при спазмах, болях і чутливості грудей. При тяжких проявах депресії або тривоги можуть призначатися медикаменти. Гормональні контрацептиви, включно з протизаплідними таблетками, можуть допомогти вирівнювати рівень гормонів.
Увага! Не використовуйте безрецептурні знеболювальні, якщо у вас є виразкова хвороба шлунка чи ниркова недостатність — це може ускладнити перебіг цих захворювань.
Здорове харчування важливе для гарного самопочуття й належного вироблення гормонів. Збалансоване харчування, обмеження солі, цукру, кофеїну та алкоголю й підтримання водного балансу можуть послабити симптоми ПМС.
Для полегшення симптомів часто використовують різні добавки: кальцій, магній, омега-6. Але дослідження показали, що не всі добавки діють, як заявлено, тому обговоріть доцільність та безпечність обраних добавок із лікаркою. Вітаміни Е і В6 зазвичай не рекомендують через ризик побічних ефектів.
Фізична активність особливо допомагає зняти спазми та здуття живота. Помірні навантаження, наприклад біг підтюпцем, сприяють виробленню ендорфінів, зменшують болючість грудей, затримку рідини й пригнічення. Практики для розслаблення організму допоможуть знизити тривожність, а інколи й послабити депресію чи біль. А може, обрати заспокійливий масаж?
Ви можете відстежувати свій цикл за допомогою WomanLog. Завантажуйте WomanLog зараз:
