Досвід сквіртингу може змусити жінку засумніватися у своєму тілі саме в той момент, коли вона отримує задоволення. Як варто ставитися до несподіваного потоку рідини з піхви? Соромитися? Пишатися? Головне—бути спокійною, адже сквіртинг — це цілком нормально.
Жіноча еякуляція — тема, що викликає багато суперечок. Попри ранні описи у Камасутрі та працях грецьких лікарів, сучасні вчені довгий час не визнавали можливості жіночої сексуальної реакції, подібної до чоловічої еякуляції. Навіть дослідження фахівців XVII–XVIII століть донедавна ігнорувалися, і дотепер існують противники зростаючих наукових доказів.
Усім відомо, що чоловік еякулює при оргазмі, адже це важко не помітити. А ось схожий процес у жіночому тілі рідко визнається і може виглядати по-різному у різних жінок, і зовсім не обов’язково трапляється щоразу. Проте жінки також можуть еякулювати.
Сьогодні доведено, що в жіночому тілі є залози Скіна (іноді називають їхніми аналогами чоловічої простати), які виділяють молочну білу рідину через уретру під гілясом клітора під час найвищого сексуального збудження.
Секс — це переважно «волога» активність. Статевим органам людини потрібна хороша змазка та слизькість для початку процесу. Більшість знає, що при збудженні жіноча репродуктивна система виділяє вологу.
Варто пам’ятати: збудження зовсім не є синонімом згоди; «бути вологою» — це фізіологічна відповідь на стимуляцію та передумова до приємного сексу, але не знак, що ви готова чи погоджуєтеся на секс.
Сама піхва завжди трохи волога, адже постійно оновлює себе, виводячи загиблі клітини та бактерії й зберігаючи здоровий мікробіом. Виділення в нормі продукується різними залозами у стінках піхви та шийці матки. Здорова слизь без інфекцій — прозора або білувата, без різкого запаху. Її консистенція змінюється протягом циклу від слизької до липкої та навпаки.
Виділення, пов’язані із сексуальним збудженням, виробляються спеціальними залозами Бартоліна, розташованими біля входу в піхву. Під час збудження ці залози виробляють слиз, що змащує вхід у піхву та полегшує проникнення пеніса (або секс-іграшки).
Ще одна група залоз, пов’язаних із жіночим збудженням, — залози Скіна або «жіноча простата». Вони розташовані у переддвер’ї вульви ліворуч і праворуч від отвору уретри. Виділення цих залоз пов'язують із жіночою еякуляцією.
І нарешті, зі збільшенням кровотоку до піхви й вульви ця зона стає теплішою та вологішою — це іноді називають «піхвовим потовиділенням». Це природні процеси, які відбуваються у відповідь на збудження, хоч і залишаються непомітними ззовні. Навіть сама жінка може їх не помітити, якщо не перебуває у процесі статевого акту.
У курсах статевого виховання питання жіночої еякуляції зазвичай не розглядають, тому багато хто дивується й може відчувати розгубленість. Жіноча сексуальність і навіть анатомія й досі менш вивчені, а задоволення жінки лише нещодавно стало відкритою темою.
Довгі роки суспільні уявлення про роль жінки у сексі впливали й на наукову спільноту: ґрунтовні роботи щодо жіночої еякуляції, як у Ернста Графенберга (його ім’ям названий G-точка), в 1950-х не брали до уваги та критикували, зокрема й Альфред Кінсі — «батько сучасної сексології».
Для когось ідея, що жінка може еякулювати від задоволення, сміливо та впевнено насолоджуючись собою, є шокуючою — і це приваблює порноіндустрію, яка охоче експлуатувала цю тему. На жаль, соціальні табу, наукові суперечки та перебільшення у порно призвели до плутанини та хибних уявлень.
Два міфи:
Жодне з цих тверджень не обов'язково є правдою.
Для біологічних чоловіків еякуляція — завершення статевого акту й явна ознака оргазму. У жінок статеві органи приховані, тож наша сексуальність здається більш таємничою. Оргазму досягти складніше, часто для цього потрібні довгі прелюдії та комфорт.
Під час оргазму гіляс клітора може виділяти невелику кількість молочної рідини через уретру. Окрім цього, у жінок спостерігають іще один тип еякуляту — у значно більшому обсязі, що не пов'язаний із самим оргазмом. Це й є сквіртинг.
Терміни жіноча еякуляція і сквіртинг часто сплутають, хоча сквіртингом зазвичай називають сильний, майже «струменевий» викид прозорої рідини з піхви, що не завжди співпадає з оргазмом і може статись у будь-який момент сексу у відповідь на стимуляцію. Вважається, що приблизно 5% жінок регулярно переживають сквіртинг, до 70% — хоча б раз у житті.
Оскільки про це мало говорять, дехто плутає сквіртинг із сечовипусканням (рідину виділяє та сама зона). Багато жінок навчилися свідомо стримувати сквіртинг, бо не розуміють його або їм ніяково.
Потрібно ще багато досліджень жіночої сексуальності, але схоже, що сквіртинг — це одна з різновидів сексуальної реакції, що властива частині жінок.
Багато жінок, які відчували вилив теплої рідини з піхви під час сексу, згодом замислювалися — чи не описалися вони від збудження? Перехід від насолоди до сорому — це останнє, чого хотілося б, тож як розібратися?
Як згадували вище, секс — це волога й слизька справа із різноманітними рідинами. Хоч трапляється і коїтальна нетриманість, жінки, що переживають сквіртинг, зазвичай мають міцні м’язи тазового дна і не страждають на нетримання поза сексом.
Якщо ж м’язи тазового дна слабкі — не переймайтесь, їх можна зміцнити спеціальними вправами.
Як і чоловічий еякулят, рідина при сквіртингу виводиться з уретри, але не має вигляду або запаху сечі—зазвичай прозора, без запаху, може бути ледь солодкувата чи кислувата (це залежить від дієти, зволоження, фази циклу тощо).
Біохімічний склад жіночого еякуляту нагадує чоловічий (без сперматозоїдів): це молочний ультрафільтрат плазми крові, що містить антигени, кислу фосфатазу, високі концентрації глюкози й фруктози, що виробляються залозами Скіна.
Прозора рідина у великому об’ємі (до 150 мл) при сквіртингу продукується сечовим міхуром, має спільне з уриною, але це не зовсім сеча. Дослідження 2015 року із застосуванням ультразвуку показало, що перед оргазмом міхур наповнюється та швидко спустошується саме як джерело еякуляту.
Ми ще дізнаємося про це явище. Виділення різної природи, зокрема й сквіртинг, — це нормальна частина сексу, і не варто цього соромитися чи тривожитися.
Так, це правда. Сквіртинг в еротичних фільмах — майже завжди постановка. Акторки використовують різні прийоми для видовищності, наприклад, заливають у піхву воду балончиком — і все це «фонтанує» у потрібний момент. Побачене на екрані не має нічого спільного зі збудженням чи оргазмом — це виключно перформанс для камери.
Порно славиться перебільшеннями, часто навіть неетичними засобами (ліки, примус). Якщо вам подобається дивитись еротику — шукайте етичні порно-студії з матеріалами на ваш смак.
Точний механізм все ще остаточно не зрозумілий, але відомо, що сквіртинг часто буває внаслідок прямої стимуляції легендарної G-точки — ділянки на кілька сантиметрів углиб піхви на її «верхній» (черевній) стінці. У кожної жінки розташування G-точки й реакції на стимуляцію індивідуальні.
Хоч викид рідини можливий при різних типах стимуляції, більшість жінок відзначає, що зазвичай задіяні G-точка й клітор.
Інші чинники, що можуть сприяти сквіртингу:
Сквіртинг пов’язують із сексуальним задоволенням, але це не обов’язково ознака якогось «космічного» оргазму. Насправді відчуття від сквіртингу відрізняються від оргазму. Якщо для сквіртингу потрібні розслаблення, довіра і контакт — це теж заслуга партнера. Проте, можливо, це просто особливість саме вашого тіла. У інших жінок стимуляція G-точки може бути надто інтенсивною й необов’язковою для задоволення.
Якщо у вас трапляється сквіртинг, можна підкласти рушник, щоб уникнути клопоту з рідинами після сексу.
Якщо ви ще не спробували сквіртинг, але хочете — ключ до цього у власному дослідженні тіла: експериментуйте із зонами піхви, G-точкою та іншими чутливими ділянками самостійно чи разом із партнером.
Завантажте WomanLog зараз: