Післяпологова депресія
Ми приділяємо багато уваги вагітним жінкам та їхнім потребам, але після народження дитини вся увага перемикається на новонародженого. Мама віддає всю свою енергію малюку і часто забуває про власні потреби. Новоспечена мама переживає неймовірні фізіологічні та психологічні зміни у житті та власному тілі. Їй потрібна підтримка друзів і сім’ї, щоб знову знайти рівновагу.
Пологи — це неймовірна подорож для кожної жінки. Це початок нового розділу, у якому все змінюється. Вагітність і народження дитини складні фізично й емоційно, і це лише початок. Життя відтепер навіки змінюється й обертається навколо нового маленького створіння 24/7. Навіть найбільш сплановані й чудові пологи принесуть свої виклики. Часто забутим серед них є післяпологова депресія.
Що таке післяпологова депресія?
Післяпологова депресія — це депресивний стан, який переживає багато жінок після народження дитини. Це значно поширеніше явище, ніж здається: ним страждає щонайменше кожна дев’ята новоспечена мама. Однак, оскільки не всі жінки готові розповідати, що замість радості після народження відчувають депресію, реальна кількість може бути значно більшою.
Відчуття "бебі блюзу" в перші тижні після пологів — це нормально. Адже людина, яку ти носила під серцем дев’ять місяців, вже з’явилась на світ. Тіло переживає різкі гормональні зміни, які впливають на настрій та самопочуття. Але якщо почуття смутку, порожнечі, втоми та відсутності концентрації тривають більше кількох тижнів, це може бути проявом післяпологової депресії.
Це серйозний стан, що потребує уваги фахівця, оскільки може завадити матері виконувати повсякденні обов’язки й створити небезпеку для неї та дитини. Новонароджений потребує багато уваги й турботи в наступні місяці та роки, однак і мамі потрібна допомога й співчуття. Якщо ти або хтось із близьких нещодавно народила — зверніться по підтримку до тих, хто справді піклується, і поділіться переживаннями.
Чому виникає післяпологова депресія?
Хоча післяпологова депресія має різні причини, найчастіше провокує її саме гормональна перебудова: під час вагітності рівні естрогену і прогестерону максимально збільшуються, але одразу після пологів різко падають і швидко повертаються до "допологових" показників. Гормони впливають на багато життєво важливих процесів, тож не дивно, що втомлена мама, яка не може контролювати зміни у тілі й змушена цілодобово доглядати за дитиною, стає вразливою до перепадів настрою і депресії.
Жіночі статеві гормони напряму пов’язані з "гормонами щастя" — ендорфінами. Коли знижується рівень прогестерону й естрогену, зменшується і кількість ендорфінів. Також серед фізичних причин слід згадати сильну втому після родів, біль й відновлення після пологів, постійну виснажливу опіку, зменшення самостійності й прийняття нового тіла.
І все ж фізіологія — лише частина проблеми.
Від жінки очікують, що вона миттєво подолає всі труднощі, стане ідеальною мамою та встановить тісний зв’язок із дитиною. Та зберегти цей образ довго нереально, бо неможливо підготуватись до такого кругообігу змін та не помилятися (Дізнайтеся більше, прочитавши про міфи вагітності). Фінансова невизначеність і нові обов’язки теж погіршують ситуацію.
Ознаки післяпологової депресії
Ти можеш не помітити, що кохана людина переживає післяпологову депресію — або й сама не впізнати у собі ці симптоми. Часто вважають, що втому, сум чи дратівливість викликають безсонні ночі. Багато мам приховують свій смуток і жаль, оскільки у суспільстві не прийнято бути невеселою, коли маєш "щастя" материнства. Ознаки, на які слід звернути увагу:
- "Бебі блюз" не проходить за кілька тижнів
- Відчуття порожнечі, смуток, напади плачу
- Дратівливість і відчуття пригнічення
- Відчуття відчуження від дитини
- Думки про самопошкодження або нашкодити немовляті
- Відсутність мотивації до щоденних справ, небажання доглядати за дитиною
- Надмірний сон або безсоння
- Переїдання або відсутність апетиту
- Почуття провини і самозвинувачення
Ризик ігнорування післяпологової депресії
Якщо її не лікувати, післяпологова депресія може перейти у клінічну депресію. Вкрай важливо звертати увагу на ознаки й просити допомоги до того, як з’являться тяжкі почуття сорому чи самознищення. Багато жінок приховують негативні емоції, бо не хочуть, щоб інші бачили їхню вразливість, їхні складнощі з материнством. Деколи друзі й родичі нехоча нехтують підтримкою нової мами через зміни у її спілкуванні — це може бути додатково болісно. Якими б непростими ці переживання не були, вони — нормальні, і не потрібно імітувати, що стати мамою завжди легко.
Якщо депресія триває, у дитини може сформуватися тривожний тип прив’язаності, вона може розвиватись повільніше, або стати пасивнішою. Надалі ці труднощі можуть призвести до поведінкових чи психологічних проблем, винуватити у чому, як правило, будуть маму. Але якщо їй самій важко, вона фізично не може віддати дитині більше, ніж має у ресурсі.
Як полегшити перехід у материнство
Хоча жінок варто заохочувати ділитися переживаннями з тими, кому вони довіряють, існують способи й для суспільства допомогти новим мамам.
Зробити підтримку більш доступною для жінок
Суспільство приділяє багато уваги й ресурсів майбутнім мамам, а після народження — уже лише дітям, і ніхто не готує жінку до справжніх випробувань: цілодобової відповідальності, безсонних ночей, втрати зв'язків із друзями, тиску родини та суспільства "зробити все ідеально", навіть якщо вона не погоджується з цим, а також до ризику післяпологової депресії.
Сімейні лікарі й медичні працівники мають краще інформувати жінок про зміни, які неминуче відбуваються з тілом і у житті після народження дитини. Якщо жінка знає, чого очікувати й не відчуває себе наодинці з цим, вона краще розуміє свої можливості й обмеження і може сміливо просити допомоги. Осуд і відчуження змушують багатьох жінок страждати мовчки, думаючи, що вони самі "винні" у власній вразливості.
Нормалізувати негативні емоції після пологів
Виносити і народити дитину — важко фізично й емоційно, але ще складніше — потім дбати про малюка, захищати його від небезпек і водночас дозволяти розвиватися, навчати, любити, впускати у світ і формувати відчуття безпеки та близькості. Батьківство — це відповідальність на все життя, і ніхто не може підготувати до всіх ситуацій наперед. Відчуття відчаю, розгубленості, суму й провини за свої помилки під час адаптації до ролі мами — цілком нормально. Треба говорити про ці переживання й визнавати їх як частину людського шляху. Розуміння цього допоможе жінкам позбавитися зайвого сорому і не думати, що вони "недостатньо хороші". Батьківство — це завжди і криза, і відновлення, навчає будувати справжні глибокі стосунки.
Припинити тиск на жінок щодо материнства
Досі поширена думка, ніби справжня самореалізація жінки — у материнстві. Багатьох схиляють стати мамами ще до того, як вони самі зробили свідомий, зважений вибір. Це веде до розчарування, жалю і нехтування дітьми. Варто глибоко задуматись, що значить привести нову людину у цей світ: батьківство — це не лише зворушливі кадри в соціальних мережах, а й буденна турбота, вирішення складних питань і прийняття непростих рішень, а ще спільна робота над помилками свого й партнерського виховання, вміння поставити когось на перше місце, навіть якщо ця людина не зовсім така, як ти мріяла. Чи маєш ти ресурси подбати про малюка? Чи готова дбати навіть тоді, коли не готова на всі 100%? Чи є у тебе друзі й рідні, які не залишать наодинці? Пам’ятай: люди, які змушують тебе ставати мамою, рідко планують допомагати з твоїми дітьми.
Детальніше — чи хочу я дитину?
Материнство — це благословення для багатьох жінок, але навіть у найбажанішій дитині буває важко зізнатися у втомі. Ніхто не дає інструкцій чи плану як усе відбудеться. Почуття смутку, порожнечі й провини — також нормальні. Замовчування досвіду сприяє додатковому тиску. Післяпологова депресія — не просто "гормональні зміни", а серйозний розлад, який можна подолати з любов’ю, підтримкою і медичною допомогою.
Ти можеш відстежувати свій цикл за допомогою WomanLog. Завантаж WomanLog зараз:
