Викидень: що це таке і як пережити
Часто супроводжується сильною кровотечею та болем, викидень є найпоширенішою формою втрати вагітності. Виникає до 20-го тижня і трапляється у 10–20% усіх вагітностей. Насправді їх ще більше, адже багато викиднів відбуваються так рано, що жінка ще не знає про вагітність. Залежно від ситуації, іноді необхідне медикаментозне чи хірургічне лікування. У більшості випадків викидень не впливає на майбутні вагітності.
Хоча викидень — це досить розповсюджене явище, впоратися з ним емоційно буває непросто, особливо якщо вагітність була бажаною та настала не легко. Якщо це сталося з тобою, пошук підтримки для себе та партнера — важлива частина турботи про себе.
Викидні бувають ранніми або пізніми
Є два типи:
- ранні викидні трапляються у 10–15% вагітностей і відбуваються у першому триместрі вагітності
- пізні викидні становлять менше 1% вагітностей і відбуваються у другому триместрі
Ранні викидні дуже поширені. Часто жінка переживає викидень ще до того, як дізнається про вагітність.
10–20% підтверджених вагітностей закінчуються викиднем протягом перших 12 тижнів.
Пізній викидень, який також називають втратою у другому триместрі, відбувається у період між 14 та 20 тижнями вагітності. Вони трапляються рідше, ніж ранні, і часто переживаються набагато важче — як емоційно, так і фізично.
Симптоми
Кровотеча та кров'янисті виділення на початку вагітності є поширеними, і щонайменше у половині випадків турбуватися нема про що — вагітність розвивається нормально. Біль і спазми в животі або попереку також можуть бути нормальними ознаками вагітності. Водночас вони можуть свідчити й про можливий викидень, тому проконсультуйся з лікарем, щоб бути певною.
Рожеві виділення (рідина або тканина, що виходить із піхви) — ще одна можлива ознака викидня.
У разі рожевих виділень необхідно обовʼязково звернутися до лікаря, щоб виключити позаматкову вагітність, яка може загрожувати життю матері. Це рідкісне, але набагато небезпечніше за викидень ускладнення. Раннє виявлення рятує життя.
Позаматкову вагітність можна виключити за допомогою ультразвукового дослідження. Якщо все гаразд, саме це обстеження дозволяє майбутнім батькам почути серцебиття плода приблизно з сьомого тижня вагітності.
Чому стаються викидні?
Ранні викидні зазвичай трапляються через те, що ембріон розвивається неправильно. Хромосомні порушення вважаються найчастішою причиною. Вони виникають випадково і зазвичай не повторюються.
Хромосомні аномалії можуть спричинити:
- анембріональна вагітність (або синдром пустого яйця) — запліднена яйцеклітина імплантується в матці, але не розвивається в ембріон. Це причина приблизно половини ранніх викиднів: організм припиняє розвиток, бо розпізнає проблему
- внутрішньоматкова загибель плода — ембріон формується, але його розвиток зупиняється, і відбувається його загибель до появи симптомів втрати вагітності
- молярна вагітність (гідатидний міхур) — обидва набори хромосом плода походять від батька, або часткова молярна вагітність — батько дає два набори хромосом, а хромосоми матері залишаються. Обидва випадки супроводжуються патологічним ростом плаценти та відсутністю розвитку плода. Молярна вагітність може мати серйозні ускладнення, зокрема рідкісну форму раку, і потребує раннього лікування.
У деяких випадках поганий стан здоровʼя матері також може призвести до викидня. Якщо майбутня мама має неконтрольований діабет, захворювання щитоподібної залози, гормональні порушення, тяжкі інфекції або проблеми з шийкою матки — усе це може стати причиною викидня.
Пізні викидні часто зумовлені анатомічною особливістю матки — вродженою вадою, яка заважає нормальному розвитку ембріона. Наприклад, матка може мати незвичну форму, що ускладнює вагітність. Такі аномалії часом можна виправити хірургічно, але не завжди це необхідно та варто зважити всі «за» і «проти».
Ризик викидня у 35 років — близько 20%; у 40 років — 40%; у 45 і більше — 80 %.
Пізній викидень може бути пов'язаний із деякими особливостями способу життя, серед яких куріння, пасивне куріння, вживання алкоголю чи наркотиків, надмірне вживання кофеїну чи ожиріння. На ці фактори можна вплинути, щоб зменшити ризики.
Фактори довкілля, що впливають на ризик викидня — це контакт із шкідливими хімічними речовинами, такими як важкі метали, ртуть, розчинники, фарби чи пестициди. Перевір, чи є такі речовини у тебе вдома чи на роботі, й за можливості уникай контакту з ними.
Що не викликає викидень
Звичайні дії, як-от:
- фізичні вправи, включно з інтенсивними (наприклад, біг чи їзда на велосипеді)
- статевий акт
- робота — якщо немає контакту з шкідливими хімікатами або іншими небезпечними чинниками довкілля
не провокують викидень.
Що відбувається далі
У більшості випадків організм жінки самостійно очищається після викидня. Кровотеча зазвичай триває 7–10 днів і повністю зникає через 2–3 тижні. У цей період краще залишитися вдома, менше навантажуватися, за потреби приймати прописані знеболювальні й проводити час із турботливими друзями, які підтримають тебе до повного одужання.
Лікар може попросити пройти домашній тест на вагітність, щоб підтвердити її завершення. Обов'язково відвідай лікаря повторно, аби впевнитися, що організм відновлюється правильно.
Неповний викидень лікується за допомогою малоінвазивного хірургічного втручання або медикаментозної терапії. Жоден із методів не впливає на майбутню фертильність.
Деякі джерела згадують ще третій варіант — очікувальну тактику, тобто дати організму самому впоратися. Проте це може збільшити ризик сильної кровотечі в майбутньому, і наразі метод не рекомендується.
Нові спроби завагітніти
У більшості жінок менструації відновлюються протягом чотирьох-шести тижнів після викидня. День 1 нового циклу — це перший день кровотечі викидня.
Може знадобитися кілька циклів, щоб менструація стабілізувалася, адже після втрати вагітності потрібно часу, щоб гормональний баланс відновився. Якщо до вагітності цикл був нерегулярним, ймовірно, він залишиться непередбачуваним і надалі.
Нерегулярний цикл ускладнює відстеження овуляції, але все одно можливо завагітніти вже протягом кількох циклів після викидня — тобто тоді, коли пара до цього готова.
Однак у випадку повторних викиднів (три і більше підряд) варто з'ясувати можливі фактори ризику та працювати над їх усуненням.
Найчастіше запобігти викидню неможливо. Зосередься на турботі про себе:
- уникай факторів ризику (куріння, алкоголь, наркотики)
- обмеж споживання кофеїну
- харчуйся поживно і збалансовано
- порадься з лікарем щодо необхідних вітамінів та БАДів для вагітних
- якщо маєш хронічне захворювання — співпрацюй із лікарем для його контролю
Як пережити втрату вагітності
Не має значення, коли стався викидень — це завжди великий стрес. Жінка може відчувати провину і тяжке горе, навіть якщо це був ранній термін. Чоловіки також переживають втрати і часто звинувачують себе. Спілкуйся одне з одним.
Люди, які пережили втрату вагітності, часто проходять через різні етапи переживання горя:
- шок і заперечення
- провина та злість
- депресія та відчай
- прийняття
Говорити про викидень — нелегко, адже це часто асоціюється з нереалізованими мріями та почуттям поразки. Обговорюй свої важкі емоції з партнером чи близькими — це допоможе полегшити біль та повернути інтерес до життя.
Оскільки багато жінок хоча б раз у житті втрачали вагітність, обмін досвідом з тими, хто уже пережив подібне, дуже допомагає.
Але кожна з нас має свій досвід, обставини та потреби. Іноді навіть щирі друзі можуть виявитися не здатними надати потрібну підтримку. У такому разі досвідчена спеціалістка може допомогти спокійно пережити горе та відпустити його у потрібний момент.
Ти можеш відстежувати свій цикл у WomanLog. Завантаж WomanLog зараз:
