Біль
Біль — це універсальний людський досвід, але він завжди дуже індивідуальний. Визначити точну причину болю може бути складно, але це завжди сигнал, що з вашим тілом відбувається щось потенційно небезпечне.
Біль часто вважається нормальною частиною спорту, старіння та пологів. І хоча справді біль притаманна людині і деякого болю не уникнути, біль не повинна тривати довгий час.
Біль, перш за все, — це сигнал, що з вашим тілом відбувається щось інтенсивне, надмірне і, ймовірно, шкідливе. На базовому рівні переживання болю повідомляє вам про необхідність зупинитися: перестати піднімати щось важке, прибрати руку з гарячого, подбати про рану.
Больові рецептори або ноцицептори — це сенсорні нейрони, які наявні по всьому людському тілу: у шкірі, деяких внутрішніх органах і навіть у кістках — у кістковому мозку та у самій кістковій тканині. Відомо, що ноцицепторів у мозку немає — головні болі виникають через інші структури в голові, наприклад, кровоносні судини, нерви і м’язи шиї чи обличчя.
Відчуття болю виникає, коли больові рецептори реагують на різні шкідливі (або потенційно шкідливі) подразники та надсилають електричні сигнали до спинного мозку і мозку, щоб ви могли відповідно реагувати.
Подразники, на які реагують больові рецептори, можуть бути зовнішніми і внутрішніми. У деяких випадках при зовнішньому подразнику тіло автоматично здійснює швидкі й вимушені рефлекторні дії, щоб уникнути болю. При сильних, шкідливих подразниках ми автоматично змінюємо свою поведінку.
Коли ми відчуваємо гострий, миттєвий біль, майже неможливо не змінити свою поведінку і не звернутися по допомогу. Біль — це найпоширеніша причина звернення людей по медичну допомогу.
Види болю
Існує багато способів класифікувати біль: за локалізацією (головний, суглобовий чи м’язовий — що завгодно в тілі може боліти) або, наприклад, за причинами болю.
Ноцицептивний проти нейропатичного болю
Ноцицептивний біль виникає через пряме подразнення больових рецепторів. Справжнє або уявне ушкодження тканин навколо рецепторів зазвичай очевидне. Нейропатичний біль з’являється, коли уражені самі нервові шляхи. Пошкодження нервової системи можливе при різних захворюваннях — наприклад, рак, діабет, розсіяний склероз, або через спадкові умови.
Фантомний біль — також тип нейропатичного болю. Такий біль виникає у людей після ампутації, коли пацієнтка відчуває біль у вже відсутній кінцівці.
Гострий проти хронічного болю
Гострий біль — це тимчасовий біль, який виникає як пряма відповідь на сильний подразник — травму, гостру хворобу чи інфекцію. Біль при пологах теж є гострим. Це частина захисних механізмів тіла. Такий біль зникає, коли вилікувано основну причину, зазвичай протягом приблизно місяця.
Хронічний біль — це біль, що триває кілька місяців або більше. Її можуть спричиняти захворювання, такі як фіброміалгія, ендометріоз, артрит, мігрень або рак. Невилікувана хвороба чи травма також можуть призвести до хронічного болю. Вилікувати такий біль повністю складно, часто першопричина вже зникла, а «інформація» про біль залишається у нервових шляхах.
Хронічний біль може не бути таким сильним, як гострий, але через постійність вона має негативний фізичний та психологічний вплив.
Фактори ризику розвитку хронічного болю:
- генетика — наприклад, якщо у вашій родині у когось є мігрень, у вас підвищений ризик її виникнення
- дефіцит або надлишок ваги
- похилий вік
- наявність діабету
- ризикована професія чи хобі — наприклад, регулярне піднімання важкого або екстремальний спорт
- попередні травми
- куріння
- малорухливий спосіб життя
- стрес
Біль у кожної людини відрізняється
Поріг болю — момент, коли відчуття болю стає нестерпним — для різних людей може сильно різнитися.
На поріг болю впливають стать, генетика, попередній досвід, фізична форма, здоров’я шкіри й навіть такі нюанси як настрій у конкретний день.
Звісно, біль важко не помітити, коли ви її відчуваєте. Але у інших людей вона не завжди помітна, особливо якщо це хронічний біль і людина звикла її контролювати, або не може чітко висловити свої почуття. Саме ця нечутливість до досвіду інших призвела у минулому до багатьох несправедливих практик.
Довгий час у медицині вважали, що діти до 1980-х років не відчувають болю! Звісно, це не так. Вважалося, що оскільки немовлята плачуть від різних подразників, болючих чи ні, їхня нервова система ще не сформувалася, і вони не можуть по-справжньому відчувати біль.
Тепер існують докази, засновані на МРТ дослідженнях, що немовлята дійсно відчувають біль. Дослідження свідчать, що немовлята навіть чутливіші до болю, ніж дорослі. Котра мама потребує науковця, щоб це довести?
На жаль, якщо людина не може зрозуміло донести, що їй боляче, вона часто залишається без уваги. Це трапляється і з людьми з інвалідністю чи хронічними захворюваннями — і майже з кожною з нас.
Оцінити біль і передати відчуття словами буває складно. Якого характеру біль? Гострий? Тягнучий чи пульсуючий? Де саме локалізується? Часто нашого словника не вистачає, щоб це описати.
Щоб подолати ці труднощі, дослідники розробили різні анкети й способи опису власних відчуттів. Наприклад, лікар може попросити оцінити ваш біль за шкалою від 1 до 10, де 0 — відсутність болю, а 10 — найгірший біль уявний. Зазвичай лікар не чекає, що під час прийому ви скажете «10», оскільки при такому болю жінка навряд чи змогла б говорити.
Не бійтеся чесно оцінювати свій біль та зазначати навіть невелику цифру. Здорова людина не повинна відчувати біль узагалі. Навіть 1 чи 2 з 10 можуть бути шкідливими, якщо біль хронічний.
Біль і стереотипи
Жінок часто ігнорують, коли вони скаржаться на біль, вважаючи їх надто «чутливими» або «зобов’язаними терпіти все», що пов’язано з менструацією, вагітністю або просто з тим, що вона жінка.
Схожі стереотипи існують щодо інших груп. Наприклад, людей із зайвою вагою часто обстежують недостатньо ретельно: через упередження лікарі «списують» усі скарги на вау. Хоча ожиріння сприяє багатьом хворобам, тиск на суглоби може спричиняти біль, відмова перевірити інші причини може серйозно нашкодити, якщо насправді є хвороба, що потребує лікування.
Добрий біль?
Культурно наше ставлення до болю іноді неоднозначне. Ми схильні вірити, що біль виправдана, якщо це шлях до якоїсь мети: наприклад, біль після косметичних процедур чи фізичних тренувань.
Установку «немає болю — немає результату» можна вважати шкідливою у спорті та поза ним. Легка крепатура, біль у м’язах після активності — це нормально. Але доводити себе до виснаження — небезпечно.
Як і скрізь, біль у спорті — це сигнал, що щось не так і що можна отримати травму. Ігнорування болю призводить до серйозних проблем і вигорання.
Біль як частина сексу — окрема тема. Для деяких людей контрольований біль додає гостроти у ліжку. Докладніше про сексуальні фантазії читайте тут. Головне — експерименти мають бути добровільними. І сам статевий акт не повинен бути болючим.
Знеболення
Існують різні знеболювальні (анальгетики): без рецепта — в аптеці, або за призначенням лікарки.
Аспірин і ібупрофен — найпоширеніші безрецептурні препарати. Вони знижують біль, блокуючи хімічні речовини, які виділяють ушкоджені тканини. Ібупрофен також знімає набряки.
Може здаватись, що ці препарати діють точково, але насправді вони розповсюджуються з кров’ю по всьому організму, впливаючи скрізь, де клітини виділяють специфічні гормони болю.
Їх застосовують при болях у м’язах і суглобах, болісних місячних, головному болю та інших симптомах. Аспірин і ібупрофен досить безпечні при нерегулярному використанні. Але вони знімають лише симптоми, а не справжню причину болю.
Опіоїди (морфін, фентаніл) — сильнодіючі препарати, які, як правило, призначаються лише за рецептом. Вони допомагають при сильному болю, після тяжких травм, при хронічних захворюваннях або в післяопераційний період. Буває, їх призначають і жінкам з онкологією для полегшення болю від лікування.
Опіоїди подібні до ендорфінів — нейромедіаторів, які наше тіло виробляє природньо для зменшення болю. При зловживанні можуть викликати залежність. Також мають потужніші побічні дії, ніж звичайні анальгетики.
Іноді при хронічному болю потрібні антидепресанти, адже немає фізичної причини, яку можна усунути.
Натуральні способи знеболення
Часто біль можна попередити або зменшити природними способами:
- лід для набряклих м’язів
- холодний компрес при головному болю
- теплий компрес для полегшення болю при артриті
- йога і розтяжка для здоров’я м’язів
- дихальні вправи для заспокоєння тіла та розуму
- імбир для полегшення болю, набряку та інших проявів запалення
- куркума — для зменшення виразки, печії
- трав'яний чай для різних станів
- голковколювання
- ефірні олії для різних станів
- тепла ванна для розслаблення
Зниження стресу — внутрішнього та зовнішнього — суттєво сприяє керуванню болем.
Будьте обережні із самолікуванням і завжди консультуйтеся з медичними спеціаліст(к)ами, якщо біль повертається.
Ви можете відстежувати свій цикл у WomanLog. Завантажуйте WomanLog зараз:
