Окрім вічного питання про гоління, пахва — це не те місце, яке перше спадає на думку як джерело болю. Проте пахвова ділянка є важливим вузлом, де рука з’єднується з тілом, і тут також може виникати біль.
У пахві сходяться різні м'язи та зв'язки плеча, грудної клітки та верхньої частини спини, тут проходять важливі нервово-судинні структури, зокрема пахвова вена, пахвова артерія, нерви плечового сплетення та кілька скупчень лімфатичних вузлів як на глибокому, так і на поверхневому рівнях. Біль у будь-якій з цих структур іноді може проявлятись саме у пахвовій ділянці.
Слово пахва походить з латини і є технічним, медичним терміном для "западини під плечовим суглобом"; пахвовий означає "той, що стосується пахви" (не плутати з auxiliary — додаткова чи допоміжна підтримка). Пахвовий біль може виникати з багатьох причин, більшість з яких не є серйозними. Проте бувають ситуації, коли потрібне медичне втручання. У цій статті розглянемо різні стани, які можуть впливати на пахви.
Існує багато потенційних причин болю в пахві, але найпоширеніша — і найменш тривожна — це перенапруження м’язів або надмірне навантаження. У більшості випадків його наслідки можна полегшити вдома відпочинком та легким розтягуванням, і додаткове лікування не знадобиться.
Розтягнення м’язів у пахві відбувається, коли м’язи в цій зоні надмірно розтягуються або й навіть розриваються. Зазвичай уражаються великий грудний м’яз (найбільший у грудній клітці), малий грудний м’яз (тонкий, трикутний м’яз у верхній частині грудної клітки) та підлопатковий м’яз (з групи ротаторів плеча).
Типові симптоми розтягнення м’язів у пахві:
Будь-які повторювані чи інтенсивні рухи руками — наприклад, підйом важких предметів, кидання, веслування та подібні рухи — можуть легко перевантажити м’язи пахви, особливо якщо ви не розігрілися чи не звикли тренувати ці м’язи.
Різкі рухи рукою іноді можуть вплинути на пахвовий нерв та викликати дискомфорт. Пахвовий нерв бере початок у пахвовій ямці й іннервує дельтоподібний м’яз, який формує округлість нашого плеча, та малий круглий м’яз, одну з чотирьох м’язів ротаторної манжети, що утримують головку плечової кістки у плечовій ямці, даючи можливість обертати плече на 360 градусів. Травма в цій зоні також може впливати на пахвовий нерв, викликаючи біль у ділянці пахви.
Погана постава може впливати на нерви у цій зоні та спричиняти біль у пахвах. Звичка сутулитися чи тримати плечі округленими провокує дисбаланс у роботі плечових м’язів, збільшуючи ризик перенапруження м’язів пахви.
Якщо ви зіткнулися з розтягненням чи травмою м’язів у пахвовій ділянці, спочатку необхідно відпочити й знизити запалення, а потім поступово повернутись до легких фізичних вправ.
Відпочинок. Уникайте рухів рукою та плечем, поки біль не мине (а після цього — ще трохи для надійності). Дайте ураженим м’язам достатньо часу на відновлення — це необхідно.
Зменшення запалення. Холодний компрес або пакет льоду, прикладений до пахви на 15–20 хвилин кілька разів на день, допоможе зняти біль і набряк. Також можна використати безрецептурні нестероїдні протизапальні засоби, такі як ібупрофен або напроксен.
Коли гострий біль мине, почніть виконувати легкі вправи на відновлення сили і гнучкості. Якщо біль повертається — припиняйте тренування й давайте собі більше часу на відновлення. Якщо біль нестерпний, зверніться до фізичної терапевтки за індивідуальними рекомендаціями щодо вправ, які підходять вам і сприятимуть загоєнню після саме вашої травми.
Багато станів можуть впливати на структури пахви. Проблеми в зонах поруч з пахвою — наприклад, у шиї, плечах чи грудях — також можуть спричиняти іррадіюючий чи віддзеркалений біль у пахвовій ділянці.
Травми, розташовані поблизу поверхні тіла, зазвичай легко розпізнати. Але біль, пов’язаний із проблемами у глибших структурах, іноді важко локалізувати. Іррадіюючий біль відчувається в точці виникнення і поширюється на навколишні тканини. Відбитий біль — це біль, що відчувається не там, де виникає, а в іншому місці тіла.
Інші стани, що можуть викликати біль у пахві:
Висипання можуть з’явитися з багатьох причин. Дві особливо поширені у зоні пахв — це роздратування після гоління (через неправильну техніку) та пахвовий інтертріго — стан, спричинений тертям складок шкіри у вологому, теплому середовищі. Це може траплятися в усіх, але схильніші ті, хто живе у жаркому кліматі, а також жінки із зайвою вагою чи цукровим діабетом. Обидва стани можуть погіршуватися на тлі вірусної, бактеріальної або грибкової інфекції.
Щоб уникнути роздратування після гоління, використовуйте чистий, гострий станок та голіть щойно вимиту пахву, змащену милом або кремом для гоління, короткими легкими рухами. Після гоління змийте прохолодною водою і зробіть холодний компрес, щоб звузити пори. Це тимчасовий стан, але якщо постійно дратувати шкіру, загоєння може тривати кілька тижнів. Усі заходи, що заспокоюють шкіру та знижують запалення, підуть на користь.
Інтертріго — це поширений стан, що може виникати у будь-яких шкірних складках. Тертя пошкоджує шкіру, у тріщини легко потрапляють бактерії чи грибки. Вторинна інфекція при пахвовому інтертріго може бути викликана грибком (наприклад, кандида) чи бактеріями (наприклад, золотистий стафілокок).
Інтертріго може бути болісним і неприємним — від сверблячих й печучих ущільнень до потрісканої, мокнучої, кровоточивої чи нагноїлої, зі зловонним запахом, шкіри. Але стан піддається лікуванню.
Щоб допомогти шкірі відновитися після інтертріго, тримайте її сухою, чистою і прохолодною. Носіть вільний і дихаючий одяг; промокуйте шкіру і не тріть; використовуйте фен або вентилятор на холодному режимі 2–3 рази на добу, щоб видалити вологу; скористайтеся легким антиперспірантом для зниження потовиділення. Якщо немає інфекції, можна застосувати крем чи гель, що зменшує тертя, або прикрити зону марлею чи тонкою бавовною.
Якщо з’явилися ознаки інфекції, зверніться до лікарки якомога швидше. Лише аналіз допоможе визначити, чи інфекція грибкова, вірусна або бактеріальна. Після встановлення діагнозу вам призначать відповідне лікування — протигрибкові або антибактеріальні препарати для місцевого чи внутрішнього застосування.
Якщо ви помітили одне або декілька великих ущільнень у пахві, можливо, у вас запалилися або інфіковані потові залози. Такий стан називають гідраденіт супуративний (ГС), також відомий як акне інверса, хоча, насправді, це не вугрі.
ГС — це хронічне запальне захворювання шкіри, що уражає апокринові потові залози, які розташовані там, де є волосяні фолікули (особливо у пахвах та паху). Причини закупорки потових залоз поки не до кінця зрозумілі, але після того, як залоза перекрилася, піт лишається всередині, створюючи ідеальні умови для розмноження бактерій та грибків. Це системний запальний стан, пов'язаний з імунною системою, хоча і не вважається аутоімунним захворюванням. ГС може бути спадковим.
Зазвичай ГС вперше проявляється у підлітковому віці та може прогресувати від маленьких, червоних, болісних сверблячих ущільнень із запахом і виділеннями до великих кістозних утворень, що прориваються і залишають рубці. Інколи в зоні ураження з’являється група чорних цяток. Заблокована апокринова залоза може вирости до розміру мозаїки. Такі ущільнення зазвичай зникають за 1–2 тижні і їх не можна видавлювати — це лише погіршить ситуацію.
На жаль, наразі не існує повного лікування і хоч стан можна контролювати, він схильний до рецидивів. Якщо не лікувати — можливе стійке ураження шкіри, порушення лімфовідтоку, обмеження рухливості в зоні ураження й інші ускладнення.
Якщо ви страждаєте від ГС, будьте лагідною до себе. Це болісний стан, ускладнений запахом поту та бактерій, що виділяються із ран. Проблема системна і не пов’язана із гігієною, але регулярний догляд за собою із певними гігієнічними заходами може допомогти. Їжте збалансовано, займайтеся спортом, висипайтесь. Якщо ви курите — відмовтеся. Деякі жінки зазначають, що допомагає виключення молочних продуктів і прийом цинку. Ванна з сіллю Епсом також може поліпшити стан шкіри і полегшити симптоми.
Будьте обережними зі своєю шкірою під час миття. Уникайте косметики з агресивними миючими речовинами, консервантами, парфумами чи дезодорантами з вмістом алюмінієвих солей. Безрецептурні антисептичні засоби для миття, наприклад ті, що містять бензоїлпероксид, зменшують кількість бактерій на шкірі, що допомагає впоратися і з запахом, і з інфекцією. Гоління може травмувати шкіру — краще підстригайте волосся.
Хвороба може загострюватися і потребувати медичного втручання. Підтримуйте постійний зв'язок із лікаркою, аби вона могла призначити необхідне лікування. Найпоширеніші методи — усні й місцеві антибіотики, кортикостероїди для знеболення та протизапальної дії, пероральні ретиноїди, біологічна терапія та терапія негативним тиском для видалення інфікованої рідини.
На жаль, волосся у пахвах — це до сьогодні суперечлива тема для жінок, хоча це природній аспект тіла. Голити чи депілювати (як і будь-яку іншу зону) — естетичний вибір із мінімальним впливом на гігієну і здоров’я.
Часто ототожнюють волосся у пахвах із потовиділенням, але це не пов’язані речі. Люди пітніють із волоссям чи без — натомість гоління або депіляція можуть спричинити вростання волосся або інфікування через використання брудного станка, що збільшує шанс запалення потових залоз.
Більше про волосся на тілі читайте тут.
Лімфатичні вузли — це невеликі бобоподібні утвори, розташовані по всьому тілу, які фільтрують лімфу й розпізнають інфекції. Більшість лімфатичних вузлів міститься глибоко у тілі, але деякі ближче до поверхні, наприклад, у пахвах, по боках шиї та у паху. При появі інфекції в організмі розташовані поруч вузли можуть збільшуватися й ставати болісними на дотик.
Розміри лімфовузлів різняться залежно від розташування. У пахві вони зазвичай мають розмір квасолини — овальне тіло 1 см, оточене жировою тканиною. При інфекції чи запаленні вузли можуть збільшитись до розміру виноградини. Будь-яке збільшення лімфатичних вузлів називається лімфаденопатією; якщо причина — вірусна чи бактеріальна інфекція, говорять про лімфаденіт.
Лімфовузли можуть ставати болючими та збільшеними навіть через банальну застуду, втім іноді це ознака серйознішого стану: імунні захворювання (наприклад, ВІЛ/СНІД, вовчанка), різноманітні види раку (зокрема, рак грудей), ревматоїдний артрит, інші запальні стани, широкий спектр бактеріальних, вірусних і грибкових інфекцій.
Якщо ви помітили збільшені лімфовузли, перевірте себе на інші симптоми й стежте за загальним станом. "Збільшення залоз" — це симптом іншого захворювання і потребує встановлення причини для правильного вибору антибіотика, противірусного чи протигрибкового лікування.
Так, в окремих випадках біль у пахві пов’язаний із гормональними змінами. У певні періоди менструального циклу, особливо під час овуляції і перед початком менструації, часто болять і набухають груди. Відчуття може поширюватися на сусідні зони, де розташовані лімфовузли, зокрема пахви. Біль у грудях також часто трапляється під час вагітності та у перименопаузі.
Вісцеральний біль — тобто біль, що походить із внутрішніх органів — іноді важко ідентифікувати. У рідкісних випадках біль у лівій пахві може бути пов’язаний із захворюваннями серця через близькість розташування серця до лівої частини грудей.
Відбитий біль при серцевих станах, зокрема при інфаркті, часом з’являється у лівій руці, плечі, щелепі чи пахві. Якщо у вас спостерігається тривалий чи сильний біль у пахві разом із іншими симптомами, такими як дискомфорт у грудях, задишка, запаморочення або нудота — невідкладно зверніться за медичною допомогою.
Завантажуйте WomanLog вже зараз: