Діабет
Діабет — це небезпечне для життя захворювання, яке вражає мільйони людей у всьому світі. Ті з нас, хто страждає на діабет, або не можуть виробляти інсулін, або не здатні його правильно засвоювати. Інсулін — це гормон, який дозволяє нашим клітинам поглинати глюкозу з крові та перетворювати її на енергію. Діагноз діабету у себе чи близької людини може лякати, але захворювання піддається ефективному контролю, і з ним можна жити повноцінним життям.
Діабет — це складна проблема, яка впливає на загальний фізичний і психічний стан людини. Як цукровий діабет 1 типу, так і діабет 2 типу є хронічними станами без відомого лікування. Третій тип — гестаційний діабет — це рідкісне ускладнення вагітності, що зазвичай зникає самостійно після народження дитини. Доброю новиною є те, що всі форми діабету можна успішно контролювати за умови належного догляду.
Зазвичай цукри та крохмалі з вуглеводів, які ми споживаємо, перетворюються на глюкозу під дією ферменту амілази, що міститься у слині та тонкому кишечнику. Після розщеплення їжі глюкоза потрапляє до печінки, яка контролює її вивільнення у кров. Спеціальні клітини підшлункової залози стежать за рівнем глюкози в крові. Коли рівень глюкози підвищується, бета-клітини підшлункової залози виробляють гормон інсулін. Інсулін діє як ключ, що відкриває механізм, який дозволяє глюкозі проникати в клітини м'язів та інші тканини, де вона або перетворюється на енергію для негайного використання, або на жир для довготривалого зберігання.
У жінок з діабетом 1 типу виробляється недостатньо інсуліну, а у людей з діабетом 2 типу інсулін виробляється, але не працює так ефективно, як повинен.
Чи є діабет сучасною проблемою?
Сьогодні діабет вражає близько 1 з 10 людей по всьому світу — приблизно 537 мільйонів. У більшості країн від 5 до 10% населення мають якусь форму діабету. У Пакистані майже кожна третя людина має цю хворобу, а в Мавританії — лише одна з 50. Хоча зв’язок діабету зі зростанням рівня ожиріння та вживанням сильно обробленої їжі може створювати враження, що це виключно сучасна проблема, це не зовсім так.
Опис цього захворювання знайдено в давньоєгипетському рукописі приблизно 1500 року до н.е., а термін діабет, тобто «те, що проходить крізь», використовувався лікарем у Давній Греції для позначення надмірного сечовипускання — одного зі способів, яким організм намагається вивести надлишок цукру, та характерного симптому діабету. У минулому діабет діагностували шляхом проби сечі на смак для виявлення солодкості.
Лише у 1921 році був вперше виділений гормон інсулін, який нині є основою лікування діабету 1 типу, і проведені перші експерименти для розуміння його ролі в регуляції цукру в крові. До цього більшість хворих залишалися недіагностованими, а навіть діагностовані часто помирали від ускладнень діабету. За століття ми багато чого дізналися про те, як успішно контролювати цей стан та супутні симптоми.
Діабет 1 типу
Діабет 1 типу — це аутоімунне захворювання, під час якого організм помилково знищує свої бета-клітини — спеціалізовані клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін.
Зазвичай виявляється у немовлят та маленьких дітей, але може початися і в дорослому віці. Діабет 1 типу не спричиняється дієтою чи способом життя; вважається генетичним захворюванням, але також можуть бути залучені зовнішні фактори. Лише 5–10% людей з діабетом мають саме діабет 1 типу.
Щоб уникнути серйозних системних наслідків, жінкам із діабетом 1 типу потрібно постійно контролювати рівень глюкози в крові й приймати інсулін щодня для регуляції засвоєння глюкози. Особливо складно це для маленьких дітей, але процедура введення інсуліну з часом стає простішою. Це необхідно робити впродовж усього життя, адже нині невідомо жодного методу повного зцілення.
Інсулін можна вводити за допомогою шприца, інсулінової ручки (з попередньо відміряною дозою) або інсулінової помпи — невеликого пристрою, який кріпиться на шкірі та подає часті, низькі базальні дози інсуліну протягом дня, а також додаткове болюсне введення під час прийому їжі через маленький катетер. Помпи бувають різних моделей із певними суттєвими відмінностями. Вони, як правило, більш стабільні та точні, але їх треба наповнювати, програмувати та контролювати, і потрібен певний час, щоб навчитися ними користуватися правильно.
Ваша лікарка допоможе обрати систему, яка найкраще відповідає вашим потребам і способу життя. Завжди майте при собі запас інсулінових ін'єкцій на випадок несправності помпи.
Діабет 2 типу
Діабет 2 типу, також відомий як інсулінорезистентність, є найпоширенішою формою діабету. У жінок з діабетом 2 типу підшлункова залоза виробляє інсулін, але клітини не реагують на нього належним чином. Підшлункова залоза починає виробляти ще більше інсуліну, але цього не достатньо, щоб клітини змогли засвоїти глюкозу з крові та забезпечити організм енергією.
Вважається, що інсулінорезистентність розвивається поступово, тож діабет 2 типу найчастіше виникає в дорослому віці, але у дітей також може розвинутися цей стан, особливо під час статевого дозрівання, коли в організмі підвищується рівень гормону росту. Інші фактори ризику — надлишкова вага, синдром полікістозних яєчників або народження від матері з гестаційним діабетом.
Діабет 2 типу зазвичай контролюється, а інколи може бути навіть зворотнім, завдяки контролю рівня цукру в крові, дотриманню рекомендацій щодо харчування та фізичної активності. У деяких випадках рекомендують схуднути, адже існує зв’язок між надмірною вагою та здатністю засвоювати глюкозу, проте не всі люди з надмірною вагою мають діабет, й ожиріння не є обов'язковою умовою для розвитку інсулінорезистентності.
Важливо регулювати рівень глюкози в крові, щоб уникнути серйозних ускладнень. Якщо потрібно, лікарка може призначити короткодіючий інсулін для прийому їжі, тривалої дії — між прийомами їжі чи на ніч, або неінсуліновий препарат, наприклад, Метформін для допомоги в регулюванні рівня глюкози.
Гестаційний діабет
У здорових на загал жінок іноді розвивається гестаційний діабет під час вагітності; приблизно 2–10% усіх вагітностей уражені цим станом.
Гестаційний діабет виникає, коли гормональні зміни під час вагітності впливають на процес створення, зберігання і використання інсуліну, що може призводити до небезпечної інсулінорезистентності. Гестаційний діабет зазвичай проявляється близько 24 тижня вагітності (частіше у жінок, які чекають двійню чи трійню), але, як правило, вирішується самостійно після народження дитини.
Жінки з гестаційним діабетом повинні ретельно контролювати артеріальний тиск, рівень цукру в крові та баланс інсуліну протягом вагітності й перебувають у зоні підвищеного ризику прееклампсії. Якщо дотримуватися рекомендованого плану лікування, більшість жінок із гестаційним діабетом благополучно проходять вагітність і народжують здорову дитину, хоча в окремих випадках може знадобитися кесарів розтин. Як у матері, так і у дитини підвищується ризик розвитку діабету 2 типу в майбутньому, але цей ризик можна контролювати.
Точна причина розвитку гестаційного діабету до кінця не з’ясована, проте до факторів ризику належать надлишкова вага та генетична схильність до інсулінорезистентності. Якщо ви вже вагітні, обов’язково співпрацюйте зі своєю лікаркою чи гінекологинею, щоб контролювати своє здоров’я. Усвідомлення ситуації та дотримання призначеного плану лікування — найкращий спосіб подбати про себе і свою майбутню дитину.
Чи є у мене діабет?
Основний спосіб діагностувати діабет — це перевірка рівня глюкози в крові з часом. Якщо цукор в крові лишається підвищеним протягом тривалого періоду, ймовірно, ви маєте діабет або переддіабет.
Acanthosis nigricans (чорний акантоз) може бути характерною ознакою діабету 2 типу — це поява шорстких або бархатистих темних плям на шкірі, особливо на задній частині шиї, у складках і згинах (пахви, внутрішня частина ліктя, пахова зона).
Діабет 1 і 2 типу супроводжуються низкою можливих симптомів, що впливають на весь організм, хоча можуть довго залишатися непоміченими, а згодом проявитися раптово.
Найпоширеніші симптоми діабету:
- постійна сильна спрага
- часте сечовипускання
- перепади настрою, дратівливість
- часті інфекції
- повільне загоєння ран та інфекцій
- розмитість або змінений зір
- втома
Раптова втрата ваги або м’язової маси також може бути ознакою того, що організму важко використовувати свої ресурси через діабет.
Якщо вам поставили діагноз діабет або повідомили про високий ризик, обов’язково поставтеся до цього серйозно. Без лікування діабет може призвести до ускладнень, що загрожують життю: ураження нирок, печінки, пошкодження нервів, зменшення кровотоку — особливо до рук і ніг, проблем із зубами, зором і слухом, а також до серцево-судинних захворювань і високого ризику інфаркту. Ваш психологічний стан також може погіршитися, коли організм бореться з діабетом і пов’язаними труднощами.
Життя з діабетом
Діагноз діабету може бути шоком, проте це не означає, що життя скінчилося. Можливо, доведеться переглянути деякі звички, але за правильного самоконтролю можна насолоджуватися здоровим і повноцінним життям.
Емоційна підтримка іноді потрібна кожній із нас, а діабет може стати серйозним викликом. Поділитися своїми труднощами з близькою людиною чи фахівчинею з психічного здоров’я допоможе полегшити стан. Також існують багато національних і міжнародних організацій, що інформують і підтримують людей із діабетом. Вам не доведеться долати цю дорогу самій.
Контроль діабету — це процес на все життя. Можуть бути труднощі й зриви, тож будьте терплячі до себе та інших, адаптуючись до нового діагнозу і навчаючись керувати потребами свого організму. Не забувайте відзначати свої успіхи, навіть найменші, — це допоможе налаштувати себе на позитив.
Завантажте WomanLog зараз:
