Ендометріоз
Ендометріоз — це гінекологічне захворювання, що виникає через наявність клітин ендометрію поза маткою. Відомий як одна з основних причин безпліддя у жінок. На сьогодні немає відомого лікування, але існує багато варіантів терапії для боротьби з симптомами.
Ендометріоз — це часто болісний стан, який вражає мільйони жінок по всьому світу. Незважаючи на це, у суспільстві бракує інформації, тож може минути багато років і консультацій, перш ніж буде поставлений точний діагноз. Частково це обумовлено нормалізацією та применшенням жіночого болю.
Щомісяця слизова оболонка матки жінки — ендометрій — потовщується в підготовці до можливої вагітності. Якщо запліднення не відбулося, ця оболонка відторгається з менструальною кров'ю. У жінки з ендометріозом ендометріоподібна тканина зростає поза межами матки. Вона поводиться так само, як і ендометрій у матці: потовщується, руйнується та повинна виходити з кожним менструальним циклом, але оскільки такого виходу немає, тканина виявляється замкненою. Це може призводити до виникнення пошкоджень, вузликів або кіст, а також запалення, яке спричиняє утворення спайок та рубців між сусідніми органами.
Ендометріоз переважно вражає саме жінок, проте у виняткових випадках його знаходили і у чоловіків. Зокрема, описано щонайменше двадцять випадків чоловічого ендометріозу — зазвичай з аномальною тканиною біля сечового міхура, нижньої черевної стінки та паху.
Симптоми
Ендометріоз може викликати різноманітні симптоми, однак їхня інтенсивність не завжди свідчить про тяжкість захворювання.
Найбільш розповсюджений симптом — біль, зокрема:
- Сильні та болісні менструальні спазми, біль у животі й попереку, часто загострюються під час менструації — біль може посилюватися з часом.
- Хронічний біль у попереку та тазу
- Біль під час або після сексу — зазвичай описується як «глибокий» біль, відмінний від болю на вході до піхви під час проникнення
- Біль у кишечнику
- Болісна дефекація або сечовипускання в період менструації — рідше може з'являтися кров у сечі чи калі
Інші ознаки включають:
- Порушення травлення — діарея, закрепи, здуття, нудота, особливо під час менструації
- Сильна кровотеча — рясні місячні або мажучі виділення між циклами
- Безпліддя — ендометріоз іноді вперше діагностується під час обстеження щодо проблем із зачаттям
Причини
Попри поширеність та стійкий характер проблеми, остаточної причини ендометріозу досі не виявлено. Деякі жінки стикаються з тим, що їхні скарги недооцінюють або не сприймають всерйоз, що затягує діагностику і подовжує страждання. У медичних працівників досі є певна упередженість, проте ситуація поступово змінюється на краще.
Серед можливих причин:
- Трансформація клітин очеревини. Гормони або імунні фактори можуть сприяти перетворенню клітин очеревини (внутрішня оболонка живота) на ендометріоподібні клітини.
- Трансформація ембріональних клітин. Гормони (зокрема естроген) здатні перетворювати ембріональні клітини — що перебувають на дуже ранньому етапі розвитку — на імплантати ендометріоподібної тканини під час статевого дозрівання.
- Операції. Під час хірургічного втручання, наприклад, гістеректомії чи кесаревого розтину, ендометріальні клітини можуть випадково потрапити на розріз і приживитися.
- Переміщення клітин ендометрію. Кровоносні судини або лімфатична система можуть переносити клітини ендометрію в інші органи, зокрема під час ретроградної менструації (зворотній потік крові в таз під час місячних), що відбувається у більшості жінок у певному ступені.
- Генетичні чинники. Оскільки ендометріоз спостерігається в декількох поколіннях однієї родини, існує спадкова схильність.
- Гормони. Естроген, ймовірно, сприяє розвитку ендометріозу. Проводяться дослідження з метою з’ясувати, чи пов’язаний ендометріоз з порушеннями гормональної регуляції організму.
Зазвичай ендометріоз розвивається через кілька років після початку менструації. Вважається, що ризик зростає у жінок, які рано почали менструювати. Тривалість та інтенсивність менструального циклу також можуть впливати на розвиток хвороби, однак потрібні додаткові дослідження.
Деякі фактори поглиблюють прояви ендометріозу, інші, навпаки, тимчасово полегшують симптоми. Наприклад, ослаблення імунної системи може перешкоджати знищенню клітин ендометріоподібної тканини поза маткою, даючи їм рости та спричиняти ускладнення. Вищий рівень естрогену або велика сумарна дія естрогену за життя також підвищують ризик.
Натомість під час вагітності симптоми часто полегшуються, а жінки, які народжували, мають менший ризик розвитку ендометріозу. Пізня менопауза (у 60–65 років) підвищує ризик, оскільки продукування естрогену триває, проте симптоми часто повністю зникають після менопаузи.
Можливі ускладнення
Найпоширеніший побічний ефект ендометріозу — це безпліддя. Воно може виникати внаслідок пошкодження маткових труб, гормональних змін, запалення тазу, спайок, зниження імунного захисту або пошкодження яйцеклітин.
Попри це, багато жінок з ендометріозом можуть завагітніти та виносити дитину. Оскільки захворювання прогресує з часом, шанси на успішну вагітність вищі у молодому віці.
Сам по собі ендометріоз не є злоякісним, проте є дані про зв’язок між ендометріозом і раком яєчників. Хоча це рідкісне явище, у зрілому віці можуть розвиватися аденокарциноми, пов’язані з ендометріозом.
Діагностика
Якщо ендометріоз діагностований невірно, недуга може залишатись нелікованою десятиліттями. Існують методи, що допомагають виявити наявність ендометріозу.
Огляд органів малого таза
Під час гінекологічного огляду лікар перевіряє таз на наявність відхилень — кіст або рубців. Невеликі ділянки ендометріозу можуть залишитись непоміченими, якщо не призвели до утворення кіст.
Ультразвукове дослідження використовує високочастотні звукові хвилі для побудови зображень внутрішніх органів. Для цього датчик або притискають до живота, або вводять у піхву. Для детальної оцінки стану репродуктивних органів доцільно використовувати обидва типи УЗД. Стандартне УЗД не гарантує остаточного діагнозу, але може виявити кісти, пов’язані з ендометріозом — ендометріоми.
Магнітно-резонансна томографія
МРТ використовує магнітне поле та радіохвилі для формування деталізованих зображень внутрішніх органів і тканин. МРТ допомагає планувати оперативне втручання, даючи точну інформацію про розташування й розмір ендометріоїдних імплантатів.
Лапароскопія — це хірургічна процедура і єдиний спосіб достеменно підтвердити наявність ендометріозу. Під час лапароскопії хірург робить невеликий розріз біля пупка й вводить телескопічний інструмент (лапароскоп), щоб знайти ендометріоїдну тканину поза маткою.
Лапароскопія дозволяє визначити розташування, поширеність та розмір вогнищ ендометріозу. Хірург може взяти зразок тканини на біопсію. Часто, за умови правильної підготовки, усі уражені ділянки можуть бути видалені під час лапароскопії.
Лікування
Важливою умовою для полегшення симптомів ендометріозу є здоровий спосіб життя. Багатьом жінкам із хронічним тазовим болем допомагають регулярні фізичні навантаження.
Деякі продукти можуть посилювати симптоми, зокрема:
- Їжа з високим вмістом трансжирів — зазвичай це смажені або сильно перероблені продукти;
- Червоне м'ясо. Доступні дослідження вказують, що надмірне споживання м'яса підвищує ризик розвитку ендометріозу;
- Глютен.
Для зменшення болю можна використовувати безрецептурні знеболюючі засоби, наприклад ібупрофен або напроксен.
Ще одним варіантом є гормональна терапія.
Гормональні коливання впродовж менструального циклу викликають потовщення, руйнування й відторгнення ендометріоїдної тканини. Гормональні препарати можуть сповільнювати її ріст і запобігати появі нових вогнищ. Це не є остаточним рішенням — після припинення терапії біль, імовірно, повернеться.
Комбінація знеболювальних і гормональної терапії може допомогти зменшити або усунути біль через ендометріоз. Водночас це не рекомендовано тим, хто планує вагітність.
Гормональні контрацептиви (антиконцепційні таблетки, вагінальні кільця, пластирі) допомагають контролювати гормони, що відповідальні за накопичення ендометріальної тканини. Багато жінок відзначають меншу і коротшу менструацію при їхньому застосуванні. Безперервні режими застосування можуть суттєво зменшити біль.
Агоністи й антагоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) — це ліки, які блокують вироблення гормонів, що стимулюють яєчники. В результаті знижується рівень естрогену і припиняється менструація — ендометріозні ділянки зменшуються. Оскільки такі препарати викликають «штучний климакс», разом з ними можуть призначатися низькі дози естрогену або прогестинів для зменшення побічних ефектів (припливів, сухості піхви, зниження щільності кісток). Після припинення терапії відновлюється менструація і здатність до вагітності.
Різноманітні прогестинові засоби — ін'єкції, імпланти, внутрішньоматкові спіралі з левоноргестрелом і таблетки — можуть припинити менструації, зупинивши ріст ендометріоїдних вогнищ і полегшивши симптоми.
Інгібітори ароматази — клас препаратів, які знижують рівень естрогену в організмі. Лікар може рекомендувати використовувати ці ліки у поєднанні з прогестинами або комбінованими гормональними контрацептивами для лікування ендометріозу.
Оперативне втручання зазвичай рекомендується, якщо знеболюючі не допомагають або терапія протипоказана. У більш важких випадках, особливо коли уражені кишківник, сечовий міхур, сечоводи чи тазові нерви, операція є доцільною.
Показання до операції:
- Діагноз ендометріозу лишається під сумнівом, і потрібне уточнення через неможливість іншим способом підібрати лікування;
- Вас турбують порушення фертильності;
- Виявлена або підозрюється наявність ендометріоми яєчника.
Лікар може провести лапароскопію або, у складних випадках, традиційну порожнинну операцію. Більшість пацієнток лікують лапароскопічно.
Висновок
Як і при будь-яких захворюваннях, ваші шанси на одужання підвищуються за умови ранньої діагностики. Регулярні огляди та фахова допомога гінеколога мають вирішальне значення. Ендометріоз може бути важко контролювати, іноді пошук найкращого лікування займає час, однак знання своїх можливостей — це перший і важливий крок.
Ви можете відстежувати свій цикл із WomanLog. Завантажте WomanLog зараз:
