Ніхто з нас не захищений від заколисування. Навіть досвідчені морячки можуть відчути нудоту, коли море надто хвилюється. Для декого достатньо лише кількох різких поворотів в авто, щоб з’явилися жахливі симптоми: нудота, блювання, запаморочення, холодний піт та дезорієнтація. У цій статті ти дізнаєшся про заколисування, чому дехто до нього більш схильна та як полегшити його прояви.
Чи жахаєшся ти поїздок у дорогу, плавання на човні та навіть не розглядаєш катання на атракціонах? Якщо твій живіт починає перекручуватися, а шкіра стає липкою, щойно дорога чи море стають бурхливими, і єдине, про що ти можеш думати — «коли це закінчиться?» — дуже ймовірно, що ти серед багатьох, хто відчуває заколисування.
Заколисування — також його називають морською або транспортною хворобою — це неприємна, але цілком нормальна фізіологічна реакція на справжній або уявний рух. Це відбувається, коли мозок не може зрозуміти інформацію, яку отримує від вестибулярної системи.
Вестибулярна система розташована у внутрішньому вусі та відповідає за відчуття рівноваги й просторової орієнтації. Вона складається з крихітних, наповнених рідиною півколових каналів, розташованих на трьох осях, які виявляють обертальні рухи, та отолітових органів, що реагують на лінійний рух і прискорення. Ці структури взаємодіють із візуальними сигналами та інформацією, яку нервові закінчення шкіри й м’язів передають у мозок, а мозок координує рухи твого тіла щомиті, навіть якщо ти цього не усвідомлюєш.
Однак, коли ти катаєшся на американських гірках або сидиш на задньому сидінні авто, вестибулярна система отримує суперечливі сигнали — навколишній світ рухається, а тіло залишається нерухомим. Вестибулярній системі також важко адаптуватися до раптових чи екстремальних рухів, наприклад, під час бурхливого моря, коли човен гойдається на хвилях. В такій ситуації баланс втримати складно й може несподівано з’явитися нудота аж до блювання.
Якщо ти колись відчувала заколисування, то знайома із запамороченням, раптовою нудотою в шлунку, холодним потом і жахливим відчуттям, що не можеш контролювати свій рух. Симптоми можуть бути інтенсивними, але зазвичай швидко минають, щойно ти повертаєшся на тверду землю.
Серед інших поширених симптомів заколисування — нудота, блювання, зниження апетиту, надмірна слинотеча, блідість, запаморочення, головний біль, пришвидшене дихання й втома.
Хоча захищених немає, дехто відчуває симптоми значно сильніше й їй складно розслабитися у будь-якому транспорті, навіть якщо дорога рівна. Можливо, це пов’язано з такими чинниками:
Жінки й діти до 12 років зазвичай більш схильні до заколисування.
Симптоми панічної атаки — запаморочення, легка втрата орієнтації, нудота — відчуваються так само, як і під час заколисування. Коли охоплює сильна тривога, може відчуватися, ніби земля під ногами рухається, або виникає страх впасти, навіть якщо тіло й оточення залишаються нерухомими.
Тривожність може спричинити такі симптоми, тому що під час стресу ти починаєш гіпервентилювати — швидке, неглибоке дихання зменшує кількість кисню в мозку, і це провокує запаморочення. Відповідь організму на тривогу також впливає на вестибулярну систему через викид кортизолу та інших гормонів стресу. Стрес гормони мобілізують енергію, підвищують частоту серцевих скорочень і готують тебе до «бий або тікай»; зір звужується, щоб вловити небезпеку, а слух стає чутливішим, вловлюючи дрібні звуки. Така змінена сприйнятливість може дезорієнтувати і спричинити суперечливі сигнали до мозку.
На відміну від звичайного заколисування, яке минає при необхідності сповільнити рух або вийти з авто, тривожний напад потрібно опрацьовувати всередині себе. Ось дві стратегії, які допоможуть заспокоїтися:
Якщо безпечна ситуація й ти можеш повернутися до теперішнього моменту, твій мозок швидко заспокоїть реакцію стресу.
Як вже згадувалося, жінки більш схильні до заколисування. Якщо ти зараз менструюєш або вагітна — сприйнятливість ще вища. Дослідження показали, що під час 5 дня циклу симптоми заколисування найімовірніші, а на 12-й і 19-й день сприйнятливість суттєво знижується й досягає мінімуму на 26-й день. Причини до кінця не з’ясовані, проте ймовірно вони пов’язані з коливанням гормонів і/або втратою поживних речовин протягом менструації.
Під час вагітності непросто відрізнити заколисування від ранкової нудоти. Більшість вагітних сильніше відчувають симптоми, через:
Якщо ти чутлива до руху під час поїздок, спробуй такі методи, щоб запобігти заколисуванню та відчувати менше дискомфорту:
Безрецептурні антигістамінні препарати, такі як дименгідринат (Драмамін), дифенгідрамін (Бенадріл), меклізін (Антиверт), прометазин (Фенерган) полегшують симптоми, блокуючи гістамін і ацетилхолін — дві хімічні речовини, що викликають нудоту й блювання. Щоб препарат встиг подіяти, прийми його щонайменше за годину до поїздки. Седативна дія антигістамінних першої генерації також заспокоює, але це означає, що не слід керувати транспортом чи займатися роботою, яка потребує уваги. Антигістамінні другого й третього покоління не допомагають при заколисуванні.
Скополамін, зазвичай у вигляді пластиру, також блокує ацетилхолін. Пластири зручні для довгих подорожей, бо діють до 3-х діб, однак відпускаються лише за рецептом через ризик негативної взаємодії з іншими препаратами й потенційну злоуживаність (цю небезпеку часто перебільшують).
Всі ці ліки можуть мати побічні ефекти: сонливість, сухість у роті, затуманений зір, закрепи та головний біль. Якщо ти не хочеш використовувати медикаменти, ось чотири способи полегшити симптоми заколисування:
Погляд у напрямку руху допомагає мозку краще сприймати й обробляти рух. Не читай і не дивись у гаджет — навіть якщо ти сконцентрована на одному місці, периферичний зір усе одно фіксуватиме рух транспорту, що лише ускладнює адаптацію мозку до сигналів.
У автомобілі найбільш комфортно сидіти попереду і дивитися вперед, в човні ж краще перебувати не біля носа, адже саме тут найбільше відчувається хитання. У великому транспорті спробуй прилягти або трохи пройтися — рух сприяє стабілізації вестибулярної системи.
Перш ніж вирушати в дорогу, з'їж легку їжу, уникай важких, жирних страв. Під час поїздки допоможуть сухі крекери та холодна вода — вони заспокоять шлунок і зменшать нудоту. Деяким допомагає жувальна гумка: дослідження свідчать, що вона знижує прояви заколисування, а приємний смак і запах полегшують нудоту та запаморочення.
Чай з ромашкою, коренем солодки чи імбиром теж давно використовують проти нудоти; можна також спробувати імбирне печиво або жувальні з імбиром.
Акупресура — це тиск на певні точки тіла для зняття напруги та покращення енергетичних потоків. Натискання на точку «P6» — приблизно два пальці від згину зап’ястя, між сухожиллям, долонею вгору — допомагає зменшити нудоту та блювання. Для цього можна придбати спеціальний браслет або самостійно знайти точку пальцем, розслабити дихання й натискати легко 30–60 секунд. Повторюй за потреби.
Якщо ти спостерігаєш, що екіпаж на борту корабля спокійно виконує свої обов’язки навіть у шторм, може виникнути питання: чому одних менше заколисує? Дослідження підтверджують — поступове звикання до руху (човнів, автівок, атракціонів тощо) справді зменшує чутливість. Якщо рідко подорожуєш морем, достатньо й адаптації на авто у місті.
Ніхто не імунна до заколисування. Хоча злагоджена робота зорової, вестибулярної та соматосенсорної систем вражає, різкі або раптові зміни руху плутають сигнали організму, викликаючи тимчасовий дискомфорт і дезорієнтацію. Симптоми заколисування можуть бути стресовими й неприємними, але зазвичай не загрожують здоров’ю й легко минають — головне правильно обрати методи профілактики чи допомоги. Тривожне очікування заколисування перед поїздкою лише погіршує стан: обери свої стратегії й будь готова. Якщо ти подорожуєш літаком чи кораблем, персонал має достатньо досвіду допомоги з цим станом, тож не вагайся звернутися по підтримку, якщо виникне потреба.
Завантажуй WomanLog зараз: