Невидимі, але реальні: фіброміалгія та синдром хронічної втоми
Хоча ситуація поступово змінюється на краще, жінок усе ще дуже часто ігнорують або навіть висміюють через скарги на біль і втому. Незалежно від того, що говорить суспільство, ці відчуття не повинні бути частиною повсякденного життя. Два хронічних стани, які часто лежать в основі постійного болю та виснаження, коли немає інших захворювань, — це фіброміалгія та синдром хронічної втоми.
Це два окремих стани, хоча вони іноді виникають одночасно. Фіброміалгія характеризується поширеним, незрозумілим болем по всьому тілу, а синдром хронічної втоми, як видно з назви, проявляється надмірною втомою. Об’єднує їх те, що вони обидві є невловимими — проявляються у вигляді нечітких, тривалих симптомів без явної причини — і діагностуються у жінок значно частіше, ніж у чоловіків.
Біль і втома — це надзвичайно поширені симптоми, що супроводжують більшість медичних станів: від простого стресу до небезпечної для життя онкології. Коли симптом стає хронічним, імпульси болю залишаються в організмі навіть після того, як фізична травма загоїлася. Однак це не означає, що це «у вас у голові».
І традиційна медицина, і холістичні підходи нині визнають, що ці на перший погляд незначні симптоми можуть бути надзвичайно складними. Якщо вони тривають довго й заважають повсякденному життю, не існує такого явища, як «просто» біль чи «просто» втома. І почуватися кепсько — не «просто невідворотна частина жіночої долі». Занадто часто подібні симптоми списують на ПМС і не досліджують детально.
Ми вже писали про різні типи болю та втоми, а також про стану, які їх спричиняють. Дискомфорт — це спосіб організму повідомити, що щось не так і це потрібно вирішити, щоб знову почуватись краще.
При хронічному болі та/або втомі аналіз крові — обов'язковий. Його результати покажуть, які ще обстеження варто провести, щоб виключити можливі захворювання та зовнішні чинники. Якщо з часом причина не виявляється, деякі лікарі можуть нехтувати цими симптомами. Та якщо ви продовжуєте відчувати виснажливі прояви, навіть якщо вони не дуже конкретні, шукайте далі — інші причини та способи покращити якість життя.
І фіброміалгія, і синдром хронічної втоми — відносно нові відкриття. Синдром хронічної втоми вперше описали наприкінці 1980-х, а саму фіброміалгію лише у 1990-х. Обидва ці стани залишаються певною мірою дискусійними. Не всі лікарі погоджуються навіть щодо їхньої природи або самого факту їх існування. Проте хронічний біль і втома неодмінно негативно впливають на добробут людини. Добра новина — симптоми, про які повідомляє пацієнт, нині вважаються важливою інформацією, чого раніше не було. Позитивні чи невизначені результати аналізів більше не є достатньою підставою, щоб знехтувати досвідом пацієнтки.
Фіброміалгія
Фіброміалгія, або фіброміалгічний синдром (ФМC) — поширений стан, коли пацієнтка відчуває хронічний розлитий біль у тілі, туман у голові, поганий сон і загальне виснаження без очевидних причин. Вважається, що від 2 до 4% людей по всьому світу страждають на цю недугу.
Найпоширеніші симптоми фіброміалгії:
- Поширений біль, часто у важко ідентифікованих ділянках
- Скованість м’язів
- Відсутність відновлюючого сну, виснаження
- Порушення когнітивних функцій
- Депресія
- Головний біль
- Судоми м’язів
- Підвищена чутливість до холоду та спеки
Біль вважають поширеним, якщо він охоплює лівий і правий, верхній і нижній бік тіла. Термін «хронічний поширений біль» іноді використовують як синонім фіброміалгії. Не існує жодного вирішального діагностичного тесту, що дозволяє виявити фіброміалгію, адже вона нагадує й частково перекривається з багатьма іншими станами. Для постановки діагнозу пацієнтка має протягом певного часу повідомляти про кілька із вказаних вище симптомів.
Основними причинами фіброміалгії вважають генетичну схильність, а також певні зовнішні чи психологічні тригери, які здатні запустити цей стан, серед яких:
- Інфекція
- Психологічна травма — пережитий травмуючий досвід
- Фізична травма, яка переросла у хронічний біль
- Хронічний стрес
- Фактори ризику у способі життя — куріння, ожиріння тощо
Якщо людина має генетичну схильність до фіброміалгії й водночас пережила медичну пригоду, що не була належно вчасно вилікувана, цілком імовірно розвиток цього стану. Дослідники нині мають підстави вважати, що люди із фіброміалгією мають підвищену чутливість до болю, а нейромедіатори в їхньому мозку ніби «налаштовані» на посилене сприйняття болю.
Фіброміалгія — реальний стан, що серйозно впливає як на фізичний, так і ментальний добробут людини. Туман у голові, який її супроводжує (його іноді називають «фіброхмарність»), може бути настільки ж виснажливим, як і фізичний біль.
Лікування фіброміалгії
Через недослідженість механізмів цього стану, наразі можна лікувати лише симптоми. Як і у випадку з більшістю хронічних захворювань, повного одужання при фіброміалгії на сьогодні немає, але боротьба з окремими проявами й робота над покращенням загального здоров’я може бути надзвичайно ефективною.
До методів лікування фіброміалгії належать:
- Використання безрецептурних знеболювальних (ібупрофен, парацетамол, напроксен та ін.) для зменшення болю й запалення
- Прийом антидепресантів для боротьби із ментальним туманом й покращення сну
- Залучення когнітивно-поведінкової терапії чи інших видів психотерапії для опанування стратегій життя зі станом
Синдром хронічної втоми
Як і фіброміалгія, синдром хронічної втоми перебуває у певній «сірій зоні». Якщо пацієнтка відчуває принаймні пів року непереборної втоми, яка впливає на розумову й фізичну працездатність та не минає після відпочинку, їй можуть поставити діагноз СХВ.
Інші назви цього стану — міалгічний енцефаломієліт (МЕ) чи синдром системної непереносимості навантажень (SEID). Характерними для синдрому хронічної втоми є:
- Тривале виснаження, яке не минає навіть після сну чи відпочинку
- Порушення когнітивних функцій
- Різноманітні порушення сну
- Запаморочення
- Серцебиття
Порушення сну й тривала втома можуть виникати під впливом безлічі внутрішніх та зовнішніх чинників — практично будь-яка проблема зі здоров’ям викликає втому, а також надмірно напружений графік чи навіть банальна подушка, що вам не підходить, або партнерка, яка хропить.
Однак якщо ви відчуваєте крайню втому понад пів року, хоча приділяєте сну достатньо часу (7–8 годин) і жодна інша патологія за результатами діагностики не підтверджується, можливо, ви маєте справу з сучасним розумінням синдрому хронічної втоми.
СХВ не має чітко відомої причини. Він може розпочатися після травми, інфекції, сильного стресу або з інших причин. Дослідники вважають, що люди, які до нього схильні, мають генетичну схильність до низької толерантності до нестачі сну та швидкого виснаження.
Якщо вам діагностували СХВ або симптоми тривалого виснаження вам знайомі — ставтеся до втоми, як залежна людина до алкоголю: навіть дрібка — вже забагато. Дбайте про себе.
Лікування синдрому хронічної втоми
Варіантів лікування СХВ ще менше, ніж варіантів боротьби із фіброміалгією. Втома — універсальний симптом; кількість нашої енергії пересічно пов’язана з усіма сферами життя, адже сон необхідний щодня. Для більшості з нас неможливо досягти ідеального сну щоразу, особливо якщо графік і сімейні обставини вимагають додаткових зусиль та енергії у непередбачуваний час.
Запровадьте рутини, щоб зменшити стрес. Складіть для себе якомога комфортніший графік і свідомо його дотримуйтесь.
Дбайте про своє тіло. Пийте достатньо води протягом дня, їжте здорову, поживну їжу. Намагайтеся уникати кофеїну, алкоголю й продуктів, що провокують запалення і заважають сну. Полегшіть собі завдання — розплануйте покупки й харчування так, аби організм отримував усе необхідне.
Попросіть у лікаря підібрати ліки проти болю/тривожності, щоби боротися з мігренями та іншими проявами порушення сну, які часто супроводжуються синдромом хронічної втоми.
Ведіть активний, здоровий спосіб життя. Водночас, якщо ви проходите через СХВ, слідкуйте за своїми особистими межами фізичної й розумової активності. Надмірне навантаження може лише погіршити стан та перебіг СХВ.
Життя із хронічним станом
Симптоми фіброміалгії й синдрому хронічної втоми можна успішно контролювати, хоча це вимагає немало зусиль. Особливо складним життя із хронічною недугою стає тому, що ваша боротьба часто залишається невидимою для сторонніх.
Коли живеш з діагнозом, для якого не існує відомих методів лікування, пристосуватися й продовжити активне життя можна, але це не означає, що ситуація обов’язково полегшиться. Для когось так, для когось — ні.
Жінки історично носили на собі тягар болю та втоми, яка супроводжує менструації, виховання дітей і ведення домашнього господарства (додаючи ще й роботу). У певних межах ці труднощі дійсно невідворотні, але це не повинно означати, що ви маєте страждати цілодобово. Кожна заслуговує бути почутою й отримати належну увагу до своїх скарг.
Дійте крок за кроком. Ведіть облік симптомів, щоб краще зрозуміти стан і реакції свого тіла. Починайте з маленьких змін способу життя, що покращують самопочуття або приносять полегшення. Довіряйте інформації, яку подає вам власний організм, поважайте його потреби — так ви зможете краще підготуватися до всього, що принесе життя.
Ви можете відстежувати свій цикл за допомогою WomanLog. Завантажте WomanLog зараз:
