Тиск у сечовому міхурі: інтерстиціальний цистит проти інфекції сечових шляхів
Не буде перебільшенням сказати, що людська сечова система — це щось дивовижне. Більшість із нас не звертає на неї уваги, доки не з’являються проблеми, хоча вона відіграє важливу роль у нашому організмі: очищає кров, виводить токсини, регулює об’єм крові і її склад. Проте порушення роботи сечової системи — зовсім не рідкість. Багато з них починаються з тиску в сечовому міхурі та частішого сечовипускання. У цій статті ми розглянемо найпоширеніші причини тиску в сечовому міхурі й порівняємо їх, щоб допомогти вам розпізнати характерні ознаки.
Кожна з нас потрапляла в таку ситуацію: поряд немає туалету, а терпіти вже неможливо! Цей дискомфорт — це не що інше як тиск у сечовому міхурі, наповненому сечею. Жінки можуть зберігати до ~500 мл сечі, а чоловіки — до ~700 мл.
Але наші тіла дуже розумні. Замість того щоб чекати до останнього, зазвичай позив до сечовипускання з'являється, коли сечовий міхур наповнюється до 200–350 мл. Далі нерви у стінках сечового міхура подають сигнал у мозок, що «час іти». Чим довше ви чекаєте, тим складніше ігнорувати ці сигнали. Як тільки відвідали туалет, відчуття тиску зникає, і ви можете розслабитися. У середньому ми ходимо в туалет 4–10 разів на добу в залежності від кількості випитої рідини, потовиділення та інших чинників.
Однак для людей із порушенням, що викликає постійний тиск у сечовому міхурі, цей біль не зникає навіть після сечовипускання, а подекуди й посилюється. У більшості випадків такий тиск пов’язують із хронічним захворюванням — інтерстиціальним циститом (ІЦ). Проте інфекції сечових шляхів (ІСШ) також часта причина інтенсивного дискомфорту сечового міхура, для лікування якого зазвичай потрібно втручання лікаря. Порівняймо ці два стани, щоб навчитися розпізнавати відмінності й знати, на що звертати увагу.
Інтерстиціальний цистит проти інфекції сечових шляхів
Таблиця нижче порівнює дві найтиповіші причини тиску в сечовому міхурі. Якщо ви зможете розпізнати попереджувальні ознаки, будете знати, коли потрібно звертатися по медичну допомогу. Хоча причин буває багато, ці дві мають дуже характерні симптоми й обидві можуть призвести до ускладнень на все життя, особливо коли їх довго не лікувати.
Інтерстиціальний цистит
ІЦ, або синдром болю сечового міхура, — це стан, коли сечовий міхур стає надмірно чутливим і активно реагує. ІЦ змушує сечитися значно частіше за норму — до 60 разів на добу, навіть якщо міхур порожній. Це болісний стан, який може робити сечовипускання та статевий акт вкрай некомфортними.
Що спричиняє інтерстиціальний цистит?
Інтерстиціальний цистит — це не інфекція, і медицина досі не має чіткої відповіді щодо причин. Можливі фактори, що провокують чи погіршують ІЦ:
- алергії
- судинні проблеми
- аутоімунні реакції
- порушення бар’єрної функції стінки сечового міхура
- деякі інфекції, що підвищують його чутливість
- спадковість
І хоча чоловіки теж інколи мають інтерстиціальний цистит, набагато частіше це трапляється саме у жінок.
Симптоми інтерстиціального циститу
Основні симптоми ІЦ — тиск і біль у сечовому міхурі. Інші ознаки, на які варто звернути увагу:
- невпинна потреба сечитися (до 60 разів на день)
- сечовипускання малими порціями
- біль у тазу
- біль під час сексу
Ці симптоми можуть тимчасово зникати й повертатися знову.
Перебіг захворювання
Частіше інтерстиціальний цистит виникає у жінок віком від 30 років. Ви можете помітити симптоми навіть раніше, маючи до того здорову сечову систему. Лікування не знайдено, та звернення по допомогу важливе: якщо не робити змін у житті й не почати терапію, захворювання може прогресувати, спричинити:
- зменшення об’єму сечового міхура й втрату здатності утримувати сечу
- біль у тазу й часті сечовипускання, що впливають на якість сну й призводять до виснаження
- дискомфорт під час сексу, що впливає на стосунки
Який це біль?
Тип та інтенсивність болю різняться у всіх. Часто починається як тиск у ділянці таза й живота. Може варіюватися від легкого до сильного та тривати довго.
Лікування інтерстиціального циститу
Щоб отримати лікування, лікар має встановити діагноз ІЦ. Це непросто, адже симптоми характерні й для інших захворювань сечового міхура. Лікар, ймовірно, проведе гінекологічний огляд і різні аналізи: аналіз сечі, цистоскопію (введення крихітної трубки в сечівник), біопсію або цитологію сечі, щоб виключити інші стани.
Після підтвердження діагнозу лікар запропонує такі варіанти лікування, як:
- фізіотерапія для зміцнення м'язів тазу
- призначення ліків, наприклад, пентозан полісульфату натрію (Елмірон) — єдиний схвалений препарат для лікування ІЦ, або трициклічних антидепресантів для зменшення тиску в міхурі та частоти сечовипускання
- антигістамінні засоби при ІЦ, що спричинений алергіями
Якщо базова терапія не допомагає, можуть бути рекомендовані:
- розтягування сечового міхура наповненням його водою
- стимуляція нервів у стінках міхура
- інстиляції сечового міхура — введення ліків (диметилсульфоксиду (ДМСО), стероїдів, гепарину, бікарбонату натрію або гіалуронової кислоти) безпосередньо в сечовий міхур
Допомагають і зміни в способі життя. Виключення алкоголю, цитрусових, штучних підсолоджувачів, гострої їжі, кофеїну, квашених продуктів, помідорів та іншої кислоти, що подразнює міхур, полегшує стан.
Дуже радять кинути палити, адже токсини в сигаретах погіршують перебіг ІЦ.
Чи можна запобігти?
ІЦ не можна запобігти чи вилікувати, бо досі невідомо, що його спричиняє. Але дотримання призначеного лікування дає змогу зменшити симптоми й поліпшити самопочуття.
Інфекція сечових шляхів
ІСШ — це дуже поширені інфекції, що можуть уражати будь-яку частину сечової системи. Зазвичай інфекція починається у сечівнику й поступово може підніматися до нирок.
Що викликає ІСШ?
Бактерії кишкової палички (E. coli) спричиняють близько 90% усіх ІСШ. Вони завжди є в нижніх відділах кишківника та анальній зоні й можуть потрапити у сечовий канал через неправильне підтирання після сечовипускання чи дефекації, під час сексу чи мастурбації, погану гігієну або через катетеризацію.
Жінки більше схильні до ІСШ. Щонайменше 20% жінок хоча б раз у житті мають ІСШ. Причина — анатомічні відмінності: у чоловіка сечовий канал — близько 20 см, у жінки — лише 5 см, і бактеріям легше дістатися сечового міхура раніше, ніж їх вимиває сечею.
Дехто вважає, що причина ІСШ — переохолодження. Хоча сама по собі низька температура інфекцію не викликає, холод або різка зміна погоди підвищують імовірність хвороби. Коли мерзнете, нирки фільтрують більше крові, щоб захистити внутрішні органи. Це збільшує потребу пити. Якщо рідини недостатньо, сеча довше затримується в сечовивідних шляхах, і для бактерій створюються сприятливі умови для розмноження.
Симптоми ІСШ
ІСШ мають багато неприємних симптомів, серед яких:
- сильний позив до сечовипускання, який не проходить навіть після походу в туалет
- печіння при сечовипусканні
- часте сечовипускання малими порціями
- мутна сеча
- кров у сечі — можуть бути плями крові при підтиранні або сеча бурого й темного кольору
- різкий запах сечі
- біль у тазу
- біль у попереку (якщо інфекція піднімається до верхніх відділів сечової системи)
- лихоманка
- озноб
- загальна слабкість і втома
Однак інколи ІСШ ніяк себе не проявляє, що особливо небезпечно — бактерії піднімаються до нирок і можуть викликати важкі ускладнення.
Перебіг
ІСШ зазвичай починаються з нижніх відділів сечової системи, проте інфекція може уражати будь-який орган сечової системи і прогресувати, якщо її не лікувати.
Ускладнення від нелікованої ІСШ можуть бути дуже серйозними. Найгірше — необоротне ураження нирок.
Інші ускладнення, про які слід знати:
- сепсис і зараження крові, якщо бактерії потрапляють до кровообігу
- рецидиви ІСШ
- звуження сечівника, особливо у чоловіків
- ризик народження дитини з низькою вагою при ІСШ під час вагітності
Який це біль?
Біль при ІСШ зазвичай починається біля входу в сечівник і часто проявляється печінням при сечовипусканні. Якщо інфекція прогресує, виникає біль у тазу та животі, а згодом — у попереку й середині спини, де розташовані нирки.
Лікування
Часом ІСШ минає самостійно. Проте частіше потрібні антибіотики, особливо якщо сильний біль, з’явилася лихоманка або симптоми тривають понад 5–7 днів.
Лікар робить аналіз сечі й визначає збудника та вид інфекції. Поширені антибіотики при ІСШ:
- нітрофурантоїн
- сульфаніламіди
- амоксицилін
- цефалоспорини
- доксициклін
- фосфоміцин
- хінолони
Чи можна запобігти ІСШ?
ІСШ часто можна запобігти: існують поради з гігієни, що знижують ризик розвитку інфекції. Не переймайтеся, якщо інфекція трапиться — це стається навіть із тими, хто дуже ретельно стежить за собою.
Знизити ризик ІСШ допоможуть:
- Пийте багато рідини, особливо води. Чим більше ви п'єте, тим частіше сечитеся, і бактерії вимиваються зі сечової системи.
- Обов’язково відвідайте туалет одразу після сексу й мастурбації, оскільки контакт «шкіра до шкіри» та тертя сприяють міграції бактерій до сечівника.
- Підтирайтесь спереду назад: це запобігає потраплянню бактерій з анальної зони у сечовий канал.
- Дотримуйтесь безпечного сексу: використовуйте презервативи, а якщо практикуєте анальний і вагінальний секс — завжди беріть новий презерватив при переході.
- Використовуйте методи контрацепції, окрім діафрагм і презервативів зі сперміцидами — останні підвищують ризик ІСШ.
- Носіть вільну білизну з натуральних тканин — така краще «дихає» й дозволяє випаровувати піт.
Висновки
Життя з хронічним станом, як інтерстиціальний цистит, або довге терпіння болісних симптомів ІСШ можуть суттєво знизити якість життя й добробут жінки. Сподіваємось, що ця інформація дала вам змогу краще зрозуміти ці стани та навчитися розпізнавати їх симптоми, щоб знати, коли потрібно звертатися до лікаря й проходити лікування.
Завантажуйте WomanLog просто зараз:
