Постійна контрацепція для жінок
Єдиний гарантовано надійний метод запобігання вагітності – це утримання від сексу, як кажуть. І хоча це правда, що якщо ніколи не вступати у статевий акт, завагітніти неможливо, існує кілька хірургічних методів контрацепції, або стерилізації, які також майже на 100% ефективні. Які це методи і чому ця тема так сильно стигматизується?
Варіант добровільної стерилізації не часто обговорюють, оскільки це серйозний крок, а в багатьох культурах материнство вважається біологічною місією жінки, тому вибір йти всупереч цьому очікуванню може накликати осуд. Наслідки добровільної стерилізації і складність процедур для чоловіків і жінок можуть суттєво відрізнятися.
Процедура стерилізації для чоловіків — це вазектомія — перерізання й запаювання семявивідних протоків. Це швидка, мінімально інвазивна операція, яку часто, хоча і не завжди, можна звернути. Для жінок процедура перев’язування маткових труб ризикованіша і складніша, і хоча в окремих випадках вона піддається зворотній дії, це передбачає велику хірургічну операцію і рідко дає повний успіх, тому рішення перев’язати труби слід вважати остаточним.
Коли хтось займається сексом з людиною протилежної біологічної статі, завжди існує шанс завагітніти. Залежно від визначення, навіть «утримання» не завжди захищає на 100% — наприклад, якщо утримуєшся лише від пенісо-вагінального сексу, але практикуєш інші сексуальні види активностей.
Хоча трапляється рідко, вагітність може настати навіть від слідів сперми, наприклад, на стегні, які за сприятливих умов здатні запліднити яйцеклітину. Невелика кількість сперматозоїдів присутня й у передеякуляті. За даними Центру контролю захворювань США, метод «перерваного статевого акту» зазнає невдачі у 22% випадків: це більше ніж 1 з кожних 5 разів!
Незапланована вагітність часто зустрічається як у жінок у стосунках, так і у самотніх, проте серед самотніх на початку чи наприкінці репродуктивного віку це трапляється майже вдвічі частіше.
Вирішення небажаної вагітності через аборт пов’язане з медичними та психологічними ризиками, а в деяких країнах — із негативними політичними чи юридичними наслідками. У червні 2022 року Верховний суд США скасував рішення, що протягом 50 років гарантувало право на аборт. Доступ до абортів нині заборонили чи жорстоко обмежили у 26 штатах, і триває боротьба за заборону абортів на національному рівні.
Звичайна та постійна контрацепція
Більшість обирає контрацепцію, щоби насолоджуватися сексом без страху взяти на себе відповідальність за дитину, до якої не готові. Про різні методи контрацепції, як гормональні, так і негормональні, їх ефективність — читайте у наших попередніх статтях. Ці контрацептиви використовуються ситуативно, щомісяця або як екстремальна контрацепція.
Як тільки ви припиняєте їх приймати, можливість завагітніти повертається.
Стерилізація ж діє пожиттєво, і практика стигматизується — хоча й менше, ніж у минулі десятиліття. Жінка, яка добровільно обирає цей метод, часто отримує осуд, її можуть вважати менш теплою, а ще викликати «пасивну агресію», таку як уникання, заздрість чи відразу.
Якщо ви розглядаєте стерилізацію, будьте готові до супротиву друзів чи родини, а також до упереджень з боку медичних працівників.
Причини добровільної стерилізації
Оскільки стерилізація у жінок майже завжди неповерненна, для медиків найважливіше — щоб це рішення не було продиктоване неправильними мотиваціями, які згодом можуть спричинити глибокий жаль. За дослідженням 2012 року, частіше жалкують молоді жінки, ті, хто має мало або жодної дитини, ті, кого підштовхнув партнер, або хто сподівався так вирішити фінансові чи стосункові проблеми.
Лікар частіше відмовить у добровільній стерилізації, якщо вам менше 30 — або навіть 35 — чи ви жодного разу не народжували. Перед операцією вам, ймовірно, поставлять багато уточнюючих питань і попросять підписати свідому згоду. Ставлення поступово змінюється, але подекуди ще діють застарілі, мізогінні спроби контролювати жіноче тіло.
Постійна контрацепція або добровільна стерилізація — це дуже особистий вибір, і рекомендується тільки якщо ви абсолютно впевнені, що не бажаєте мати дітей у майбутньому. Це має бути суто ваше рішення — і воно не повинно залежати від думки партнера, родини, друзів чи інших осіб. Люди навколо можуть змінитись, а тіло — одне.
Іноді гінекологічне захворювання, наприклад, рак шийки чи іншої частини репродуктивної системи вимагає хірургічного втручання, що призводить до стерилізації. У таких випадках відповідальний хірург обов’язково ознайомить вас із варіантами та візьме згоду на операцію.
Так само стерилізація можлива після кесаревого розтину — лише за вашої згоди. Її іноді радять після особливо важких пологів — якщо існує очевидний ризик повтору проблем при наступних вагітностях чи на прохання матері.
На жаль, у минулому стерилізацію примусово застосовували до окремих етнічних, національних або інших груп, яких вважали менш вартісними, зокрема через інвалідність. Примус міг бути прямим – за законом, під загрозою, або опосередкованим, через політичний тиск чи перекручення інформації, щоб люди «самі робили цей вибір».
Примусова стерилізація завдала глибокої й тривалої шкоди цим спільнотам, що й досі мають наслідки. Деякі джерела вказують, що подібна практика зберігається місцями досі. Така стерилізація вважається формою геноциду й ніколи не може бути легітимною.
Перев’язування маткових труб
Найпоширеніший тип постійної контрацепції для жінок — це перев’язування маткових труб, або «перев’язання труб». Метод забезпечує понад 99% ефективності у запобіганні вагітності.
Що таке перев’язування труб? Запліднення зазвичай відбувається під час або одразу після статевого акту у маткових трубах, коли яйцеклітина, випущена одним із яєчників, по шляху до матки зустрічає сперматозоїд з піхви. Перев’язування труб — це хірургічна операція під загальною чи місцевою анестезією, під час якої хірург перекриває маткові труби.
Іноді видаляють невелику ділянку кожної труби, або маткові труби видаляють повністю. Зазвичай операція виконується лапароскопічно — через невеликий розріз біля пупка чи нижче живота.
Куди йде яйцеклітина після перев’язування труб? Яєчники продовжують виробляти яйцеклітини відповідно до менструального циклу й менструації не припиняються. Просто яйцеклітина не може потрапити до матки — вона щомісяця розсмоктується організмом замість виходу з місячними.
Яка ефективність перев’язування труб? Понад 99% ефективності. За дослідженнями, лише у 2–10 із 1000 жінок трапляється вагітність після процедури.
Які ризики? Як і з будь-якою операцією, існують ризики інфекцій; пошкодження сусідніх внутрішніх органів, наприклад, сечового міхура; негативної реакції на анестезію; післяопераційної травми тощо.
Рідко, але трапляється, що сперматозоїд таки зустрічається з яйцеклітиною — в такому разі існує підвищений ризик позаматкової вагітності, коли запліднена яйцеклітина прикріпляється не в порожнині матки, а, зазвичай, у трубах.
Перев’язування труб не рекомендується людям з такими захворюваннями:
- цукровий діабет;
- захворювання легень;
- ожиріння;
- запальні процеси органів малого таза.
Існує також психологічний ризик для будь-якої постійної контрацепції: можливість шкодувати про безпліддя, якщо згодом з’явиться бажання завагітніти. Вагітність — глибинне явище людського досвіду, і неможливо передбачити свої справжні почуття до нього до останнього.
Окрім перев’язування труб, існує ще один варіант для жінок, що повністю виключає можливість вагітності, але його майже ніколи не пропонують просто як засіб контрацепції.
Гістеректомія
Гістеректомія — це хірургічна процедура, після якої настає стерильність. У цьому випадку видаляють матку — разом чи окремо від інших репродуктивних органів: шийки, фаллопієвих труб, яєчників. Відсутність матки повністю виключає можливість вагітності. Іноді за дуже рідкісних обставин може виникати позаматкова вагітність, але така вагітність ніколи не може бути доношена.
Гістеректомія зазвичай не розглядається як засіб контрацепції. Операцію проводять у випадку:
- раку яєчників, матки чи шийки матки;
- інших видів онкології, що вражають репродуктивні органи;
- фіброміом матки (доброякісні утворення);
- надмірно рясних менструацій;
- сильного болю в шийці матки;
- ендометріозу;
- важких інфекцій органів репродуктивної системи;
- станів здоров’я, що унеможливлюють виношування здорової вагітності
Післяпологова гістеректомія
Післяпологові гістеректомії іноді проводять, якщо здоров’ю чи життю матері загрожує небезпека через ускладнення під час пологів чи за інших обставин. У такому випадку матку видаляють під час кесаревого чи протягом 24 годин після пологів. Це може бути й частина заздалегідь спланованого кесаревого розтину для запобігання майбутнім вагітностям.
Твій шлях репродуктивного здоровʼя триває
Пам’ятай: безпечна сексуальна поведінка — це не лише про контрацепцію! Якщо ти обираєш постійну контрацепцію, слід і надалі захищати себе від ІПСШ — користуйся презервативом чи іншими способами бар’єрного захисту.
Так само, якщо маєш шийку матки і інші репродуктивні органи, треба проходити регулярний скринінг, здавати мазки і відвідувати гінеколога для контролю здоров’я.
Завантаж WomanLog зараз:
