Твої стосунки з власним тілом та дисморфофобія
У всіх нас бувають дні, коли ми не відчуваємо себе вдома у своєму тілі. Соціальні стандарти краси, тиск з боку медіа та реклама індустрії фітнесу і краси інколи підривають нашу впевненість у собі. Найяскравіший прояв негативного сприйняття власного тіла називають дисморфофобією (BDD). Незалежно від того, як ми ставимось до власного тіла, цей зв’язок можна покращити. Відновитись після BDD — можливо.
Дисморфофобія, раніше відома як дисморфічний розлад тіла, — це хронічний психічний розлад, діагностувати який може лише медичний фахівець. Людина з BDD нав’язливо зациклюється на «вадах» власної зовнішності — рисах, які для інших часто непомітні або зовсім незначні.
Звучить знайомо? Чи постійно ти турбуєшся через свою зовнішність? Кожна з нас іноді про це переймається. Проте деякі з нас — а за деякими оцінками, це кожна п’ятдесята людина — витрачають надмірно багато часу на хвилювання щодо свого вигляду.
Якщо щоразу, коли ти бачиш себе у дзеркалі чи на фото, одразу шукаєш ту частину тіла, яку не можеш терпіти — форму носа, друге підборіддя, волосся чи волосся на тілі, форму грудей, загальні обриси й розмір, або щось інше — це може бути ознакою дисморфофобії. BDD зустрічається і серед жінок, і серед чоловіків приблизно з однаковою частотою і частіше виявляється у підлітків та молодих людей. Однак можливо, що у старших вікових групах цей розлад недодіагностований, тому люди часто страждають мовчки.
Люди з BDD годинами можуть зациклюватися на власній зовнішності та намагатися її «вдосконалити». Вони порівнюють себе із картинками у соцмережах, шукають підтвердження в інших та, в окремих випадках, витрачають дуже багато грошей на косметологію чи пластичні операції, у надії, що це їх «виправить». Деякі постійно розглядають себе у дзеркалі, а інші навпаки — максимально уникають дзеркал і фотографій. Вони стають заручницями нав’язливих, повторюваних дій, пов’язаних із власною зовнішністю (наприклад, надмірний догляд за собою чи маскування тієї частини тіла, яку не хочеться, аби бачили інші) й часто стикаються з сильними нав’язливими думками щодо вигляду та того, як їх сприймають інші. BDD — це не звичайна невпевненість у собі, а саме нав'язлива ідея, яка приносить значний стрес, ментальне виснаження, руйнує добробут і заважає жити повноцінним життям.
Людина з BDD може відмовлятися від соціальних подій через страх бути осміяною за свою зовнішність; маленька «вада» здається «серйозним дефектом» та розцінюється як доказ того, що її тіло — «потворне» і «негідне». Типова ознака дисморфофобії — це постійний страх осуду та водночас потреба у зовнішньому схваленні.
Звідки це береться?
Як і більшість психічних розладів, дисморфофобія може виникати з різних причин; найчастіше діє поєднання зовнішніх чинників (наприклад, досвід булінгу), психологічних (негативний образ себе, низька самооцінка) та біологічних (генетична схильність).
Особиста або сімейна історія обсесивно-компульсивного розладу, депресії, тривожності чи інших ментальних захворювань, а також такі риси характеру, як перфекціонізм, можуть зробити внесок в розвиток BDD. Булінг і тиск однолітків мати певний вигляд також часто є пусковими факторами.
Якщо нав’язливість при BDD пов’язана із вагою тіла, у такої людини підвищений ризик розвитку розладів харчової поведінки, адже і вони часто пов’язані з схильністю до тривожності, негативного образу себе та перфекціонізму. Однак у випадку BDD зазвичай існує конкретна частина тіла, яка викликає особливу відразу.
Як лікується BDD?
Гарна новина у тому, що BDD можна успішно лікувати за допомогою фахівчинь із психічного здоров’я. Проте часто люди з BDD не шукають допомогу — або тому що не до кінця усвідомлюють свої нав’язливі думки, або через страх бути осміяною, розповівши комусь про «несуттєву» проблему.
Варто розуміти, що такі психічні розлади, як BDD, часто ідуть у парі з іншими станами — тривогою, депресією, ОКР чи ПТСР. Ліцензована психотерапевтка допоможе тобі розібратися з першопричинами й поступово працювати на загальне відновлення здоров’я.
BDD — хронічний розлад. Це означає, що для ефективного лікування знадобиться час, комплексний підхід — можливо, й зміна декількох спеціалісток. Не розчаровуйся, якщо прогрес не одразу очевидний. Будь поблажливою та дієво підтримуй себе на шляху до змін.
Один із найпопулярніших методів лікування BDD — це когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Ліцензовані КПТ-терапевтки допомагають виявляти деструктивні думки та ірраціональні поведінкові патерни, після чого розробляють практичні стратегії для їхньої заміни на корисніші у повсякденному житті. КПТ не завжди глибоко «заліковує» старі психоемоційні рани, однак надає реальні інструменти для того, щоб ти могла контролювати і навіть долати ті обмеження, які накладає розлад.
При серйозних випадках BDD можуть допомогти ліки. Базову депресію й тривогу лікують антидепресантами, а СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) часто застосовуються у лікуванні нав’язливих дій та для полегшення нав’язливих думок. СІЗЗС допомагають зберігати серотонін в організмі довше, оскільки саме дефіцит серотоніну пов’язують із депресією та BDD. Зазвичай ці препарати безпечні й дають значне полегшення при розладах такого типу.
Допомагає і спілкування з тими, хто переживає схожий досвід. Групи підтримки для людей з дисморфофобією існують у багатьох містах та онлайн. Такі спільноти знімають стигму, допомагають краще зрозуміти власні реакції і дають відчуття підтримки та натхнення.
BDD особливо поширена серед підлітків і молоді. Це серйозний розлад, що може мати небезпечні наслідки. Рання підтримка може бути надзвичайно ефективною для запобігання подальшому розвитку важчих симптомів. Якщо ти бачиш ознаки BDD у молоді (або будь-кого) з твого оточення, не ігноруй цього. Будь уважною і готовою підтримати, але підготуйся до того, що твою підтримку можуть відхилити. Якщо побачиш, що хтось серйозно страждає — просто вислухай людину, визнай її почуття, навіть якщо не зрозумієш їх. Ти можеш допомогти їй знайти фахівчиню чи групу підтримки, супроводжувати на шляху до здорового догляду за собою. За можливості відзначай маленькі успіхи і слідкуй за тригерами компульсивної поведінки. «Тримай простір» для неї, коли це можливо, і пропонуй практичну підтримку.
Будь чуйною до своїх висловлювань і не коментуй конкретні частини чужого тіла. Хоча здається корисним посміятись над тим, що турбує іншу, це часто дає зворотній ефект. Фрази на кшталт «Та не переживай через ту родимку/животик/кривий ніс» фактично вимагають від людини, яка не може впоратись зі своєю тривогою щодо “цієї родимки”, придушити страх і вдавати, що це не проблема, ще й привертають увагу до тіла, що і є найбільшим страхом. Соціальний тиск — один із головних тригерів для розладів, пов’язаних із образом тіла, тому краще не додавати людині ще більше стресу.
Пластична хірургія
Люди, які зациклені на певних вадах, часто мріють про пластичну операцію. Сучасна пластична хірургія досягла великого прогресу й може виправити те, що раніше вважалося безнадійним — фактично без слідів. Хірург може змінити форму підборіддя, грудей, сідниць, прибрати шрами після хвороб чи операцій.
Однак для тих, хто страждає на BDD, проблема насправді не у «потворній» частині тіла — це нав’язливі думки, низька самооцінка, болючі спогади та години стресу, віддані цьому розладу. Фахівчині з ментального здоров’я здебільшого погоджуються: пластична операція не вирішує психологічних проблем і може погіршити стан нав’язливої психіки. Фізична трансформація з великою ймовірністю не поверне впевненості й не припинить нав’язливу поведінку. Людина з BDD, ймовірно, буде знову і знову знаходити «вади», які можна «виправляти».
Мені не ставили діагноз BDD, однак це мені близько! Що робити?
Якщо тобі не ставили діагноз BDD, але ти регулярно відчуваєш сильний негатив щодо своєї зовнішності, ось кілька порад, як почати зцілення стосунків із власним тілом:
- Знайди онлайн самотест на рівень тривожності та почни опрацьовувати симптоми.
- Дотримуйся здорового режиму: висипайся, їж корисну їжу, регулярно гуляй — усе це працює!
- Пий достатньо води.
- Прослідкуй, аби твій гардероб, включно з бюстгальтером, пасував тобі за розміром. Навіть якщо розмір на етикетці більший або менший, ніж хотіла б, зручний і добре підібраний одяг одразу допоможе почуватись краще.
- Різко скороти час в соцмережах і на сайтах, які можуть негативно впливати на твоє самосприйняття.
- Почитай про бодіпозитив або бодінейтральність, відвідай ресурси, що прославляють справжні тіла — з розтяжками, животиком, шрамами й усім іншим!
- Відловлюй моменти, коли помічаєш «вади» у себе або інших. Обміркуй свої реакції: чому ти так думаєш, звідки це в тобі?
- Спробуй подякувати своєму тілу за все, що воно робить для тебе, кожного дня протягом тижня. Можеш вести щоденник думок.
- Вибери для себе короткі практики медитації чи дихання, які тобі до вподоби, і виконуй їх регулярно хоча б кілька тижнів. Відслідковуй ефект, і, можливо, захочеш залишити їх у щоденній практиці.
Потворне коріння стандартів краси
За останні десятиліття у багатьох країнах відбувся парадигмальний зсув — ми стаємо більш прийнятливими одне до одної. Кожна з нас може докласти зусиль: проявляти прийняття — як до інших, так і до себе. Так ми творимо кращий світ для себе та прийдешніх поколінь.
Страх перед незнайомим, ненависть до того, що здається дивним — тип тіла чи колір шкіри, який не вписується у домінуючі стандарти, інший спектр можливостей та обмежень — усе це не має місця серед чуйних людей XXI століття. Ми можемо навчитись протистояти довільним стандартам, які нав'язані лише для продажу товарів чи ідей.
Вирощуй співчуття до себе й будь доброю до інших і ти залучатимеш людей, які поводяться так само. Святкуй свою унікальність. Краса і недоліки, тіні й світло — іншої такої, як ти, немає, і світові потрібен саме твій внесок! Не бійся просити про допомогу — усім нам інколи потрібна підтримка. Ми віримо у тебе!
Ти можеш відстежувати свій цикл у додатку WomanLog. Завантаж зараз:
