New! Sign in to manage your account, view your records, download reports (PDF/CSV), and view your backups. Sign in here!
Share this article:

Вагінальні грибкові інфекції

Вагінальний мікоз або дріжджова інфекція піхви (також відома як кандидозний вульвовагініт, молочниця чи кандидоз) є надзвичайно поширеною. Мікоз виявляють приблизно в 20% лабораторно досліджених вагінальних виділень. Біль і дискомфорт, спричинені цим станом, часто вимагають негайної медичної уваги.

Кандидоз під мікроскопом: візуалізація і розуміння вагінальних грибкових інфекцій

Вагінальна грибкова інфекція спричиняє подразнення, виділення та сильний свербіж у піхві й на вульві. Це не вважається захворюванням, що передається статевим шляхом (ЗПСШ): її може отримати навіть неактивна в сексуальному плані жінка. Однак статевий акт може бути тригером цього захворювання. Тому, якщо у вас виникла дріжджова інфекція, обидва партнери можуть проконсультуватися з лікарями, щоб уникнути рецидивуючого дискомфорту.

Добра новина: вагінальна дріжджова інфекція, хоча й малоприємна, зазвичай не вважається важким чи небезпечним станом. Її спричинює один із декількох штамів природних дріжджів, найчастіше Candida albicans—мікроорганізм, що трапляється в травній системі до 60% дорослих людей. Candida albicans зазвичай мешкає в кишківнику, а також зустрічається в інших частинах тіла: ротовій порожнині, глотці, стравоході, на шкірі та у піхві. У невеликих кількостях дріжджі роду Candida корисні для організму, але можуть стати патогенними за надмірного росту.


75% жінок, які є носіями С. albicans, принаймні раз у житті матимуть вагінальний мікоз.

Симптоми вагінальної грибкової інфекції

Симптоми можуть бути від слабких до помірних і включають:

  • свербіж і подразнення у піхві та на вульві
  • набряк довкола піхви
  • густі, білі, кремоподібні виділення без запаху
  • відчуття печіння під час сечовипускання та/або статевого акту
  • болісність під час статевого акту
  • яскраво-червона, набрякла вульва

Основний симптом дріжджової інфекції—свербіж, але сам по собі свербіж може бути спричинений різними дерматологічними станами, такими як псоріаз або екзема.


Якщо вагінальний свербіж поєднаний із густими, без запаху виділеннями, у вас може бути дріжджова інфекція!

Вагінальна грибкова інфекція не вважається ЗПСШ. Хоч її може спричинити незахищений секс, вона не передається статевим шляхом—інфікована жінка не обов'язково заразить партнера (і навпаки). В рідкісних випадках інфекція передається під час сексу, але якщо у партнера немає симптомів, немає потреби припускати, що в нього або неї також є інфекція. Якщо виникають симптоми—зверніться до лікаря.

Чоловіки також можуть мати дріжджову інфекцію. Ранні симптоми чоловічого кандидозу статевого члена—свербіж або печіння, червоний висип, білі, блискучі плями на пенісі. Шкіра статевого члена може бути неприродно вологою, під крайньою плоттю чи в шкірних складках часто накопичується біла маса. У більшості випадків достатньо місцевих протигрибкових мазей і кремів.

Причини

Вагінальна мікрофлора або мікробіом складається з бактерій, які колонізують піхву. У нормі, коли мікрофлора збалансована, бактерії захищають піхву від інфекцій завдяки своїй кислотності. Проте надлишок кислотності чи інший дисбаланс можуть призвести до надмірного росту дріжджів і появи інфекції.

У більшості жінок (дві третини), які стикаються із цим, причина вагінального мікозу—порушення природної рівноваги мікрофлори піхви. Ще у третини інфікування відбувається ззовні—через сексуальний контакт чи контакт із зараженим предметом.

Джерела дисбалансу: причини вагінального мікозу через порушення мікрофлори

Фактори ризику

Коли звичайні мікроорганізми стають проблемою?

Чинників може бути багато. Причиною можуть бути навіть стрес або недосипання, але існують й супутні стани, як цукровий діабет чи інші ендокринні порушення, котрі сприяють виникненню мікозу.

Гормональні зміни під час менструації чи вагітності збільшують сприйнятливість до грибкових інфекцій. Якщо ви вагітна, обов’язково проконсультуйтеся із акушеркою або гінекологинею для підбору належного лікування.

Інші чинники: кислотність піхви, підвищений вміст цукру у виділеннях, контамінація фекаліями; тугий одяг або вироби з синтетики, що не пропускають повітря; хімічне порушення через антибактеріальне мило або хлорку у басейнах.

Ще один поширений фактор—прийом антибіотиків! Призначаючи антибіотики проти шкідливих бактерій, ми можемо пошкодити й «корисні», спровокувавши дисбаланс не лише у вагінальному мікробіомі, а й у сечових шляхах—де також часто виникають грибкові ураження.

Що робити, якщо у вас дріжджова інфекція?

Якщо підозрюєте у себе мікоз, спершу зверніться до лікаря. Кожне лікування обирається індивідуально з урахуванням важкості симптомів.


Не вживайте залишки антибіотиків чи чужих ліків, навіть якщо вони допомагали іншій людині.

Доза й тип залишеного препарату можуть бути неефективними, а приймання антибіотиків без призначення підвищує ризик мікозу.

Дріжджова інфекція і менструація

Коли поєднуються інфекція й менструація—це подвійний дискомфорт. На жаль, багато жінок стикаються з цим. Грибкові інфекції частіше виникають у дні перед початком менструації. Найімовірніше, це пов’язано з коливаннями гормонів і, відповідно, з порушенням балансу мікробіому піхви.

Дисбаланс вагінальних бактерій є типовим у підлітковому віці, коли рівень гормонів ще не стабілізований. Гормональні зміни через вагітність також можуть викликати мікоз.


Дівчата підліткового віку часто страждають на мікози, оскільки їхній гормональний фон ще незбалансований.

Якщо помічаєте білувато-жовтуваті виділення напередодні менструації, це не обов’язково мікоз. Характер вагінальних виділень змінюється залежно від фази циклу, і «норма» різниться у кожної. Часто дріжджова інфекція супроводжується й іншими типовими симптомами: почервонінням, печінням, свербежем.

У будь-якому випадку, рання діагностика й лікування допоможуть позбутися мікозу до початку менструації. Якщо ж симптоми лишаються й після місячних—зверніться до лікаря або гінекологині!

Швидке полегшення: усунення симптомів вагінального мікозу завдяки терміновому лікуванню

Лікування

Симптоми вагінальної грибкової інфекції часто зникають вже за кілька днів від початку лікування. Ускладнені випадки можуть зайняти до 2 тижнів.

Є два основних підходи до лікування вагінальної дріжджової інфекції:

Системне лікування—протигрибкові препарати (капсули або таблетки), які приймають перорально.

Антифунгальний засіб надходить у кровообіг та проникає у слизові оболонки, щоб знищити грибок. Таке лікування призначається тільки лікарем або гінекологинею.

Лікар чи гінекологиня може взяти мазок із піхви для лабораторних досліджень, щоби встановити збудника запалення. Визначивши причину інфекції, можна обрати найефективнішу терапію.

Місцеве лікування—вагінальні супозиторії, які вводяться у піхву за допомогою пластикового аплікатора.

Існують одноразові та короткочасні (3-денні) схеми лікування. Обидва способи ефективні. Супозиторій зазвичай вводять увечері (у тому числі під час менструації), щоб уникнути виділень удень. Лікар або фармацевт можуть порадити крем чи мазь для шкіри та зовнішніх слизових.

У більшості випадків супозиторії продаються у аптеці без рецепта. Однак важливо переконатися, що у вас саме вагінальний мікоз, перш ніж їх застосовувати. Самолікування без поради лікаря не рекомендується, особливо якщо це перший випадок інфекції чи ви вагітна! Завжди з'ясовуйте причину подразнення чи почервоніння разом із лікарем.


Пам’ятайте! Секс без презерватива під час лікування не рекомендується.

Як уникнути рецидивів дріжджових інфекцій

Генітальні грибкові інфекції вражають мільйони жінок у всьому світі; вони негативно впливають на сексуальне життя, знижують якість життя і стають значним тягарем для сімейного бюджету.

Поки що не існує універсального лікування, яке б захищало жінок від рецидивів вагінального мікозу, але ось кілька порад для зниження ризику:

Гігієна—Не використовуйте парфумовані мила чи спеціальні спреї для інтимної гігієни; не промивайте інтимну зону більше двох разів на день.

Не робіть спринцювань, не дезінфікуйте піхву, не користуйтеся антибактеріальним милом. У цьому немає жодної потреби! Піхва самоочищується; надлишкові засоби псують природну мікрофлору. Природні виділення очищують організм самі.

Одяг—уникайте обтягуючих джинсів та іншого тісного одягу. За можливості обирайте бавовняну білизну, яку можна прати при 60°C—цей режим знищує грибок на тканині.

Після купання у хлорованій воді обов’язково обмийтеся під проточною водою та переодягніть вологий купальник.

Статеве життя—уникайте подразнення чутливих ділянок піхви. За потреби використовуйте лубрикант, щоби уникнути пошкоджень слизової під час сексу.

Харчуванняобмежте солодощі, адже цукор є оптимальним середовищем для грибків. Жінки з високим рівнем цукру чи неконтрольованим діабетом мають набагато більший ризик мікозів. Якщо у вас виявлений цей стан—порадьтеся з лікарем щодо кращого підходу до лікування.

Розгляньте вживання пробіотиків у раціоні. Це бактерії, які підтримують кількість дріжджів під контролем. Шукайте лактобактерії—вони є основною частиною здорової мікрофлори кишківника та піхви. Пробіотичні лактобактерії містяться у йогуртах і кефірі з живими культурами, які можна знайти у магазині.

Деякі жінки використовують йогурт (із лактобактеріями) місцево як домашній засіб, але це не рекомендовано: навіть несолодкий йогурт містить природні цукри, які можуть стимулювати розмноження грибків і погіршити ситуацію.

Підсумок

Грибкові інфекції можуть дратувати, але вони є дуже поширеними, і за своєчасного лікування симптоми швидко зменшуються. При появі симптомів інфекції звертайтеся до лікаря, щоб підібрати оптимальний план лікування саме для вас.

Відстежуйте менструальний цикл і сексуальне життя разом із WomanLog. Завантажуйте WomanLog прямо зараз:

Завантажити в App Store

Завантажити в Google Play

Share this article:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16145858
https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/yeast-infection/symptoms-causes/syc-20378999
https://www.healthline.com/health/vaginal-yeast-infection
https://www.healthline.com/health/mens-health/penile-yeast-infection
https://www.medicalnewstoday.com/articles/322722
https://www.doctissimo.fr/html/sante/encyclopedie/sa_575_candid_uretro_genit.htm#
https://www.magicmaman.com/,candidose,2470123.asp
https://kidshealth.org/en/teens/yeast-infections.html
https://www.healthychildren.org/English/health-issues/conditions/genitourinary-tract/Pages/Yeast-Infections-in-Girls-and-Young-Women.aspx
https://health.clevelandclinic.org/do-home-remedies-actually-work-for-yeast-infections/
https://www.nhs.uk/live-well/sexual-health/keeping-your-vagina-clean-and-healthy/
Advertisement


Цим питанням нині задаються багато хто з нас. Іноді втома неминуча, у певних ситуаціях — цілком зрозуміла, але втома не повинна бути вашим постійним станом. Бути «завжди втомленою» часто нормалізують і навіть ідеалізують у нашому суспільстві, однак це дуже небезпечно. Надмірна втома завжди є сигналом організму, що щось не так. Давайте розглянемо найпоширеніші причини постійної втоми і можливі шляхи вирішення цієї проблеми.
Коліки – відоме явище у немовлят. Попри загальний нормальний стан здоров’я, вони іноді можуть безутішно плакати без очевидної причини, особливо в перші місяці життя. Коліки у дітей часто пов’язують із болем у животі. Однак цей термін також використовують для опису раптового, періодичного, неспецифічного болю в животі у дорослих.
Мозкова імла — поширене явище, яке може виникати через нестачу сну, певні ліки чи виснаження після фізичних навантажень. Однак багато менструюючих людей стикаються з мозковою імлою саме перед початком менструації, і інколи симптоми настільки сильні, що вони заважають повсякденному життю.