Виявлення та одужання від розладів харчової поведінки
Їжа — необхідність у нашому житті. Вона дає нам енергію та живить наш організм. Але іноді те, що має наповнювати нас життєвою силою, навпаки, її відбирає. Люди з розладами харчової поведінки використовують їжу як опору для подолання негативних чи надмірних емоцій, допоки їхній зв'язок із їжею не стане нездоровим.
Розлад харчової поведінки — це психічне захворювання, за якого людина використовує їжу або розвиває шкідливі харчові звички, щоб допомогти собі впоратися з емоціями. Розлади харчової поведінки можуть бути серйозними та навіть смертельно небезпечними. Вони впливають приблизно на 9% населення світу, при цьому жінки, підлітки та особи з ЛГБТК-спільноти є найбільш уразливими.
Розлади харчової поведінки
Розлади харчової поведінки (РХП) мають багато форм. Поширена думка, що люди з РХП обмежують себе в кількості їжі, але це не завжди так.
Розлади харчової поведінки можуть викликати виснаження, проблеми з шлунково-кишковим трактом, а в серйозних випадках — призводити до самогубства й інших видів самозавдання шкоди. У цій статті ми розкажемо про найпоширеніші розлади харчової поведінки та дамо поради, як знайти допомогу, якщо ви або хтось із ваших знайомих страждає від РХП.
Які найбільш поширені розлади харчової поведінки?
Анорексія нервова — добре відомий розлад харчової поведінки, який вражає тисячі людей по всьому світу. Людина з анорексією зазвичай сильно обмежує свій раціон, часто голодує, надмірно тренується або намагається позбутися з’їденого іншими способами — наприклад, постійний прийом проносного й сечогінного чи навмисне блювання. Зазвичай такі люди худорлявіші за своїх однолітків, у них бракує енергії та, загалом, вони виглядають хворобливо.
Люди з анорексією завжди бачать себе «занадто повними», навіть якщо мають недостатню вагу. Вони використовують їжу та фізичні навантаження як засіб покарання і контролю. Часто їм складно їсти в компанії, і вони прагнуть контролювати світ довкола себе шляхом моніторингу всього, що потрапляє до їхнього організму.
Булімія нервова
Люди з булімією нервозою теж дуже зосереджені на підрахунку калорій, але на відміну від анорексії, булімічки зазвичай підтримують нормальну вагу. Розлад проявляється у періодах переїдання, за якими слідує «очищення» — вимушене блювання, прийом проносних, використання клізм або надмірні фізичні навантаження.
Булімічки схильні до переїдання до стану, коли шлунок не може перетравити їжу, і починається нудота. Зазвичай вони споживають ті продукти, яких до цього намагалися уникати.
Емоційне харчування
Хоча про перші два розлади відомо найбільше, емоційне харчування ймовірно найчастіше зустрічається. За такого стану людина, яка відчуває емоційне напруження, намагається впоратися з негативними емоціями за допомогою їжі. Зазвичай у таких випадках людина з'їдає значну кількість їжі за короткий проміжок часу. На відміну від булімії чи анорексії, емоційні їдачки не очищують організм від їжі. Але часто вони відчувають провину, сором та інші негативні емоції після переїдання.
Емоційні їдачки частіше мають надмірну вагу, а їжу використовують як заспокоєння чи нагороду, коли засмучені, відчувають стрес або сильні емоції.
Румінація
Румінаційний розлад — стан, коли людина вживає їжу і через деякий час (зазвичай близько 30 хвилин) регургітує вміст шлунка. Хоча регургітація за цього розладу зазвичай свідома, інші стани, такі як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та гастропарез, можуть спричиняти мимовільне зригування. При румінації їжа в шлунку не перетравлюється. Людина може її заново проковтнути або виплюнути. У будь-якому разі такий розлад викликає виснаження, низьку вагу й проблеми з шлунково-кишковим трактом.
Що викликає розлади харчової поведінки?
Не існує однієї причини, чому люди розвивають розлади харчової поведінки. Зазвичай на це впливає низка взаємопов’язаних факторів, що призводить до нездорового зв’язку з їжею та поганого сприйняття тіла.
До найтиповіших причин належать:
- генетика — якщо батьки мали розлади харчової поведінки, у дитини вищий ризик їх розвитку
- психічні захворювання — розлад харчової поведінки є психічною проблемою, але часто поєднується з іншими захворюваннями, як-от депресія, тривожність чи посттравматичний стресовий розлад
- суспільний тиск — якщо людина зростала в середовищі, де приймали та хвалили лише певний тип тіла та де їжу асоціюють із провиною, ймовірність розвитку токсичних харчових звичок зростає
- негативне сприйняття свого тіла — якщо людину критикували або цькували через вагу та зовнішність, у неї частіше формується негативне ставлення до тіла, прагнення змінити себе чи досягти нереалістичних стандартів краси
Як розпізнати розлад харчової поведінки у себе чи інших?
Розпізнати розлади харчової поведінки непросто, оскільки багато людей мають нормальну вагу й виглядають здоровими. Ви також можете мати розлад, навіть не підозрюючи про це. Хоча кожен випадок різний, існують типові ознаки, що свідчать про ризик РХП.
- обмеження їжі
- відмова їсти в присутності інших
- одержимість підрахунком калорій
- «очищення» після їжі
- відчуття провини або сорому після їжі (яка була під забороною)
- скарги та тривога щодо форми тіла та ваги
- часте відвідування туалету відразу після їди
- помітна втрата маси тіла
- зміни настрою, інші психічні захворювання (тривога, депресія, ПТСР, обсесивно-компульсивний розлад тощо)
- переїдання, швидке споживання великої кількості їжі
- постійне прагнення контролювати власний зовнішній вигляд
- надмірні тренування чи використання занять спортом як покарання або привід для споживання більшої кількості їжі
Небезпеки розладів харчової поведінки
Розлади харчової поведінки — друге за ступенем небезпеки психічне захворювання (після передозування опіоїдами). Люди з РХП мають вищий ризик тяжких фізичних станів, самозавдання шкоди й навіть самогубства. Додаткові наслідки розладу харчової поведінки:
- виснаження організму
- втрата кісткової маси
- відмова органів
- анемія
- безпліддя (читайте більше про вплив харчування на тіло та менструальний цикл)
- гормональні порушення
- втрата волосся
- запалене горло, набряклі слинні залози, стирання емалі зубів, карієс, кислотний рефлюкс, подразнення кишківника та зневоднення, якщо людина очищує організм через блювання або прийом проносного
Що можна зробити для одужання від розладу харчової поведінки?
Кожен розлад харчової поведінки унікальний, як і лікування. Проте найчастіше першопричини лежать у психологічній площині. Якщо ви підозрюєте розлад у себе чи знайомої людини, зверніться по допомогу якомога швидше. Насамперед важливо впевнитися, що життєві функції не порушені. Якщо є ризик життю — медичну допомогу для відновлення рівнів вітамінів та мінералів має надати лікар.
Другий і надзвичайно важливий крок — психотерапія. Це може бути як індивідуальна, так і групова терапія, головне — розібратися з причинами токсичних харчових звичок і спотвореного сприйняття тіла. Терапія допоможе здобути внутрішній спокій і навчитися здоровим способам реагування на стрес. Як і у випадку з іншими психічними розладами, для одужання потрібен час, часто — усього життя. Вивчення способів керування емоціями й формування здорових харчових звичок є шляхом до щасливішого та здоровішого життя.
Ви можете відстежувати свій цикл у додатку WomanLog. Завантажте WomanLog зараз:
