Життя з біполярним розладом
Психічне здоров’я — тема, про яку багато хто з нас досі уникає відвертих розмов. Однак за деякими дослідженнями, до 1 із 4 людей у світі можуть жити з певною формою психічного захворювання у будь-який момент часу. У цій статті ми розповідаємо про біполярний розлад і як це — жити з ним.
Біполярний розлад, який раніше називали маніакально-депресивним психозом, — це серйозний стан, що спричиняє у людини руйнівні зміни емоційних станів. Деколи цей термін вживають для опису людини, яка переживає перепади настрою. Усім нам трапляються хороші чи погані дні, але зазвичай наші емоції можна пояснити життєвими обставинами або гормональними циклами. Біполярний розлад — це значно більше.
Що таке біполярний розлад?
Людина з біполярним розладом (БР) зазнає різких змін між крайніми емоційними станами — від маніакальних епізодів, коли відчуває ейфорію, імпульсивність та надмірну енергійність, до періодів глибокої депресії, самозневаги й цілковитої апатії, проте між цими епізодами можуть бути й безсимптомні проміжки. Розлад як правило вперше проявляється у віці від 15 до 20 років, проте це не завжди є строгою закономірністю. За оцінками, близько 46 мільйонів людей у світі живуть із біполярним розладом, і це порушує не лише їхнє життя, а також впливає на оточуючих.
Багато хто з БР має труднощі з виконанням робочих та особистих обов’язків. Важка депресія може призвести до суїцидальної поведінки, а під час маніакальних епізодів люди застосовують ризиковану поведінку — марнотратство, сексуальні експерименти, вживання речовин. 17% людей із БР роблять спробу самогубства, до 60% можуть розвинути залежність. Це складний розлад, що вимагає лікування та суттєвих змін способу життя, але з ним можна вести здорове, наповнене життя, досягати професійних успіхів і зберігати сімейні відносини.
Діагностика біполярного розладу
Під час діагностики захворювань лікарі й терапевти повинні відрізнити проблему пацієнта серед багатьох подібних станів. Через епізодичний характер біполярного розладу правильній постановці діагнозу може передувати тривалий час, поки не проявляться всі симптоми.
Хоча нині обмін інформацією значно доступніший, культурні й контекстні особливості країн зберігаються, тому діагностичні критерії й термінологія відрізняються. У США використовується 5-е, найсучасніше видання Діагностичного й статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5) Американської психіатричної асоціації.
Згідно з DSM-5, для діагнозу «біполярний розлад 1 типу» (найбільш важка форма) людина повинна пережити щонайменше один маніакальний епізод зі збереженням симптомів більшу частину дня майже щодня протягом тижня і хоча б один великий депресивний епізод тривалістю не менше двох тижнів.
Манія визначається як період аномально піднесеного, ейфорійного або дратівливого настрою у поєднанні з принаймні трьома симптомами зі списку нижче, що є помітною зміною поведінки, викликають стійкий дистрес або значно впливають на кілька сфер життя і не пояснюються іншою хворобою чи вживанням речовин.
- Завищена самооцінка або грандіозність
- Зменшення потреби у сні (відчуття відпочинку вже після 3 годин сну)
- Говорить більше, ніж зазвичай, або відчуває тиск постійно говорити
- Потік ідей чи суб’єктивне відчуття прискореного мислення
- Легко відволікається (увага притягується до неважливих або зовнішніх подразників)
- Посилена цілеспрямована активність (соціальна, професійна, сексуальна) або психомоторне збудження
- Часте залучення до діяльності з високим ризиком болісних наслідків (наприклад, необмежені покупки, сексуальні інциденти або необдумані фінансові інвестиції)
Гіпоманія має ті самі прояви, але триває щонайменше 4 дні і не суттєво впливає на функціонування в повсякденному житті.
Великий депресивний епізод — це період тривалістю від двох тижнів і більше, що характеризується пригніченим настроєм, втратою інтересу чи радості та принаймні п’ятьма симптомами зі списку нижче, які тривають більшу частину дня майже щодня і не пояснюються іншою хворобою чи вживанням речовин:
- Переважно пригнічений настрій протягом дня
- Втрата інтересу чи радості майже до всіх видів діяльності
- Значна втрата або збільшення ваги, різке зменшення або зростання апетиту
- Безсоння або гіперсомнія
- Психомоторне збудження або загальмованість (помітна метушливість або загальмованість)
- Втома чи втрата енергії
- Відчуття меншовартості або провини (яка може бути маревною)
- Ускладнена здатність мислити чи зосереджуватись, нерішучість
- Нав’язливі думки про смерть, повторювані суїцидальні думки або спроби самогубства
Чим відрізняються біполярний розлад 1 і 2 типу?
Багато терапевток зараз розглядають біполярний розлад як спектр із підтипами. Інтенсивність, тривалість та складність симптомів залежать від особистості, сімейної історії, життєвих обставин, віку тощо. Різні діагностичні категорії визначають підходи до лікування.
- Біполярний розлад 1 типу — маніакальні та депресивні епізоди, які суттєво порушують життя. При наявності марень чи психозу завжди встановлюється діагноз БР 1 типу.
- Біполярний розлад 2 типу — епізоди гіпоманії та депресії, що зазвичай не критично впливають на функціонування. Проте депресивні епізоди часто триваліші та схильні до хронічності.
- Циклотимія — менш виражений різновид БР із короткими чергуваннями депресії та гіпоманії, між якими трапляються періоди стабільного настрою.
- Невизначений біполярний розлад — так називають суміжні стани, що не підпадають під інші підтипи.
Психоз — симптом біполярного розладу
Окрім перелічених симптомів, під час тяжких маніакальних або депресивних епізодів можлива поява симптомів психозу: галюцинації або марення, які не мають реального підґрунтя. Галюцинація не є неправильним сприйняттям — це коли органи чуття генерують вигадані інформаційні сигнали. Зорові та слухові галюцинації найбільш поширені при психічних розладах. Марення — це стійка помилкова впевненість, що слідує певній тематиці (наприклад, переслідування чи всемогутності).
Як виглядає психоз при біполярному розладі?
Психотичні марення можуть бути і при маніакальних, і при депресивних епізодах. При депресії вони мають нігілістичний характер («ніщо не має сенсу», «ніякої мети», «нас взагалі не повинно бути»). Такі переконання можуть вести до небезпечної поведінки, зокрема суїциду. У стані манії марення часто мають грандіозний характер. Людина вважає себе центром подій, навіть якщо це небезпечна ідея. Для неї марення — не просто думка, а незаперечний факт. Зазвичай такі марення минають із завершенням епізоду, але іноді потрібне медичне втручання.
Які тригери біполярного розладу?
Психічні й емоційні розлади мають багато можливих причин, у кожної людини — своя історія. Близько 80% людей із БР мають спадкову схильність. Травматичні події (дитяче насильство, тяжкі захворювання, сексуальне насильство), можуть спровокувати чи загострити розлад. Інші фактори — дефіцит нейропептидів, нейромедіаторів, гормональні зміни, харчова чутливість, порушення роботи лімбічної системи і багато іншого. Часто розлад вперше проявляється підлітком, але багато хто отримує діагноз лише у дорослому віці через змінність проявів, самозвинувачення, ізоляцію та стигму навколо психічних хвороб, що перешкоджає відкритому обговоренню проблеми.
Чи однаково переживають біполярний розлад чоловіки і жінки?
І чоловіки, і жінки схильні до БР приблизно однаково, але жінки значно частіше належать до БР 2 типу. Також у жінок частіші депресивні, змішані епізоди та швидке циклювання (швидкі зміни настрою). Чоловіки зазвичай вперше переживають манію, а жінки — депресію. Багатьом жінкам спершу помилково ставлять однополярну депресію, через що виникають затримки з лікуванням.
Багато жінок із БР зазначають, що гормональні зміни під час менструації, вагітності та перименопаузи посилюють їхні симптоми. Також у них частіше зустрічаються супутні захворювання: мігрень, ожиріння, захворювання щитоподібної залози. Пізній початок БР у жінок часто збігається з перименопаузою. Жінки з БР частіше за чоловіків переживали сексуальне насильство і залишаються у групі ризику, поки хвороба не взята під контроль. Особливості симптоматики й досвіду слід враховувати при створенні плану лікування.
Чи можна жити нормальним життям із біполярним розладом?
Біполярний розлад може бути виснажливим. Ті, хто часто переживає епізоди, можуть втратити роботу, стабільні стосунки чи навіть здатність піклуватися про себе. Можливі залежності чи імпульсивна поведінка, спроби самогубства. Життя під владою емоцій і нездатність їх регулювати — це велика ноша: це породжує сором, ізоляцію і заважає звернутись по допомогу.
Необізнані люди часто налаштовані осудливо, можуть бути байдужими або навіть зашкодити, прагнучи допомогти, не розуміючи справжньої суті проблеми.
Попри це, більшість людей із біполярним розладом навчаються жити з ним, ведуть повноцінне, щасливе, продуктивне життя. Ключ до полегшення — освіта, підтримка й застосування ефективних стратегій саморегуляції.
Дехто з творчих людей і зірок пов’язує свою креативність із маніакальними епізодами, хоча це має й високу ціну. Публічні зізнання Стівенa Фрая, Марії Кері та інших допомогли зменшити стигму навколо розладу.
Яке найкраще лікування біполярного розладу?
Перший крок — діагностика. Якщо ви чи хтось із знайомих переживає схожі симптоми, не пошкодуйте часу знайти терапевтку, із якою зручно працювати саме вам. Не всім підходять одні й ті ж фахівчині, але підтримка існує — головне не зупинятися в пошуках. Самодіагностика, особливо в питаннях психічного здоров’я, часто вводить в оману й затягує одужання. Ми вправні у вигадуванні пояснень нашим подіям, особливо у важкі періоди. Досвідчена терапевтка допоможе краще зрозуміти ситуацію й зробити правильні кроки значно швидше.
Після встановлення діагнозу терапевтка може залучити психіатриню для підбору медикаментів. Це може бути антидепресантка, стабілізаторка настрою, антипсихотична чи їх комбінація залежно від ситуації. Водночас, теорія про «хімічний дисбаланс» у мозку втрачає актуальність. Нові дані показують, що антидепресанти допомагають лише 30% пацієнток, а деякі мають серйозні побічні ефекти. Коли вони працюють — це добре. Коли ні — може допомогти електроконвульсивна терапія, транскраніальна магнітна стимуляція або психоделічна терапія.
Інший важливий компонент лікування — психотерапія, особливо у поєднанні з медикаментами. Мають доведену ефективність когнітивно-поведінкова терапія, діалектико-поведінкова терапія, сімейно-орієнтована, міжособистісна терапія із впорядкуванням ритму життя, групова терапія чи психопросвіта. Знання про те, що ви не сама й подібне переживали інші — це велика підтримка. У групі можна перевіряти свої відчуття, отримати реалістичний зворотній зв'язок та знайти однодумців для взаємної підтримки та самоконтролю.
Проактивні кроки для керування біполярним розладом
- Визначайте тригери, що ведуть до маніакальних чи депресивних епізодів. Вони індивідуальні, але часто це стрес, конфлікти, недосипання.
- Ведіть щоденник настрою — це допоможе помічати зміни. Можна вставити нагадування у телефон кожні дві години, щоб коротко позначати емоційний стан й обставини. Це просто, але потребує самодисципліни, і поступово ви зможете краще розуміти і керувати своїми настроями.
- Встановіть сталий режим: прокидання, сон та харчування в один і той самий час. Це допоможе зберігати ґрунт під ногами, навіть якщо зовнішні тригери загрожують вашій стабільності.
- Складіть перелік неконфліктних улюблених занять, які допомагають мінімізувати депресію. Якщо відчуваєте ізоляцію чи тривалу сонливість, вигуляйте собаку в парку, зайдіть у бібліотеку, попрацюйте в саду, прогуляйтеся з подругою або просто вийдіть у світ.
- Для профілактики порушення циркадних ритмів під час манії вдягайте окуляри-блокатори синього світла (або перебувайте у темряві) з 18:00 до 8:00.
- Будьте уважні до продрому манії — ранніх ознак, що маніакальний епізод наближається. Найчастіші — піднесений настрій, зменшення потреби у сні та підвищена активність. Вони можуть наростати за тижні чи місяці до епізоду. Подруга чи терапевтка допоможе вчасно помітити продромальні зміни й своєчасно пом’якшити розвиток подій.
- Разом із терапевткою продумайте особисті стратегії запобігання чи мінімізації впливу тригерів.
Поради щодо способу життя
Здорове харчування, регулярна помірна фізична активність, методи боротьби зі стресом і якісний сон корисні для всіх, але особливо важливі для людей із біполярним розладом.
Середземноморська дієта є особливо корисною для людей із БР. Продукти з фітонутрієнтами і біофлавоноїдами підтримують здоров’я мозку. Додатково омега-3, куркумін і магній можуть підвищити рівень дофаміну, L-триптофан і 5-HTP — серотоніну.
Алкоголь та наркотики тимчасово можуть приглушувати емоції, але на довшу перспективу лише погіршують стан. Обмежуйте їх вживання або відмовтесь повністю для покращення самопочуття.
150 хвилин помірного фізичного навантаження на тиждень (швидка хода, тощо) — це лише трохи більше ніж 20 хвилин щодня, і це вже суттєво підтримує стан у періоди спаду. Якщо відчуваєте покращення — поступово нарощуйте активність.
Останні думки
Якщо ви або ваша знайома маєте діагноз біполярний розлад чи підозрюєте його, не втрачайте надії. Ви не самі, і є способи покращити ситуацію. Перший крок — знайдіть хоча б одну надійну людину, з якою можна щиро обговорити свій досвід, а далі рухайтеся крок за кроком.
Завантажуйте WomanLog зараз:
